Під час виїзду до селища Градизьк Глобинського району на Полтавщині кейс-менеджер гуманітарного центру
Проліска – Кременчук познайомилась із паном Віктором, який прийшов по допомогу на зустріч, яка проходила в місцевому клубі.
«Аню, допоможіть мені! Я вже не знаю, де та в кого шукати розради! Мені не має де жити, хазяйка будинку просить з’їхати, а куди? Я самотній, дружина померла, інших рідних не маю», – почав розповідь про себе пан Віктор.
Виявилось, що з початком війни, доля покидала похилого чоловіка по країні. В квітні 2022 року, рятуючись з під обстрілів в рідному місті Лисичанськ, що на Луганщині, за запрошенням рідних померлої дружини, виїхав до міста Тернопіль. З часом зрозумів, що навіть для рідних, став тягарем. Тому вирішив рухатись далі. На Харківщині зустрів 2023 рік. Коли і в цьому регіоні стало зовсім небезпечно, продовжив своє переміщення. За рекомендацією знайомих, які знайшли йому тимчасове житло, переїхав до селища Градизьк. Але доля і тут приготувала для цього чоловіка випробування. Власниця житла повідомила пану Віктору, що він має залишити тимчасовий прихисток, тому що вона віддає житло своїм рідним, які теж вимушені переїжджати через війну в країні.
Звісно, кейс-менеджером було прийнято рішення супроводжувати похилого чоловіка та надати йому всебічну допомогу. Разом із спеціалістом з управління і координації місць компактного проживання ВПО, був здійснений моніторинг усіх МКП в Кременчуцькому районі та знайдена можливість для перевезення пана Віктора до міста Кременчук й поселення його в Центрі тимчасового перебування «Кременчук».
Наразі літня людина перебуває в безпеці та спокої. Співмешканці по кімнаті радо прийняли нового сусіда та допомогли в первинній адаптації. Співробітники центру надали талони на безкоштовне харчування, яке чоловік буде отримувати щодня. А у кейс-менеджера разом із паном Віктором ще достатня кількість пунктів у плані співпраці, які потребують сприяння в вирішенні. Допомога триває!