«Я ВИКЛАДАЛА СВОЇМ СТУДЕНТАМ В ОНЛАЙН НАВІТЬ ТОДІ, КОЛИ МИ ХОВАЛИСЯ МІЖ ДВОМА СТІНАМИ ВІД РАКЕТНИХ ОБСТРІЛІВ»

МКП у Сваляві було створене у 2022 році на базі місцевого закладу освіти. Переселенці розміщуються у двох спальних корпусах та в 10 модульних будиночках, що були встановлені на території даного закладу вже у 2023 році. Створення цього МКП – це спільний проєкт декількох громадських організацій та їх міжнародних партнерів та благодійників. Суттєвий внесок в покращення умов проживання майже 100 вимушених переселенців, що мешкають тут зараз, зробила й гуманітарна місія «Проліска». В один з таких модульних будиночків в день приїзду представників «Проліски» й заселялася родина харків’янки Надії.

– Ми пережили бомбардування, сиділи п’ять місяців по підвалах, – розповіла Надія. – Ми прожили в Харкові, який й зараз знаходиться поруч з лінією фронту, а тоді був прямо у зоні бойових дії, так довго, бо я не знала яким чином мені вивезти з міста свою хвору маломобільну маму. Я втратила її на тертий день після приїзду у Сваляву. Але вона, можна так сказати, встигла врятувати нас.

Надія розповіла неймовірну історію свого життя, яка дуже близька тим, хто зблизька побачив війну та втратив під час повномасштабного вторгнення ворога в нашу країну близьких, котрі бачили «ще ту війну» – Другу Світову. Мама Надії бачила ту війну. Бо була вже п’ятирічною дівчинкою, коли почалася Друга Світова. Вона все пам’ятала про ті часи. А коли розпочалося повномасштабне вторгнення ворога в Україну, мама Надії вже дуже сильно хворіла, майже не розмовляла, та вже не дуже чітко усвідомлювала все, що відбувалося навколо неї.

Але коли почалися потужні ракетні обстріли міста, свідомість нібито повернулася до літньої жінки. Але вона сама ніби знов повернулася в часи свого дитинства та згадала свою матір та все те жахіття ще той війни, яке вони тоді пережили – понад 80 років потому. Вона стала кричати: «Мамо, евакуація!».

Це підштовхнуло Надію до того, щоб в першу чергу вмовити евакуюватися сім’ю своєї власної дочки.

– Вони виїхали ще в березні під потужним обстрілом, стояли у черзі на вокзалі майже 10 годин, щоб потрапити в переповнений евакуаційний потяг, – згадує Надія. – А ми знайшли водія – волонтера, якій погодився вивезти мене разом з моєю мамою, тільки через п’ять місяців. Ми теж виїжджали під потужним обстрілом. Дісталися Закарпаття, де я ніколи не була. Але тут вже були мої донька та онук, тому що в доньці була тут її знайома колега, яка порадила їхати саме сюди. Але щойно ми дісталися Закарпаття, через три дні моя матуся померла…

Мама Надії була вчителькою української мови. Надія та її донька теж вирішили присвятити себе цій справі. Надія працює у сфері освіти вже понад 30 років, викладає студентам Харківського вишу англійську мову спеціального призначення. Крім того, вона – кандидат філософських наук: викладає ще й філософію студентам іншого вишу. Викладачем стала й донька співрозмовниці. Тобто в сім’ї два викладачі.

– Я викладала своїм студентам лекції в онлайн, навіть, коли ми ховалися між двома стінами від ракетних обстрілів, — розповідає Надя. – Я також беру участь у міжнародних вебінарах, семінарах, конференціях, також сама провожу конференції, а головне викладаю лекції студентам в онлайн, тому мені та моїй доньці – теж викладачу дуже важливо мати надійний інтернет-зв’язок та ноутбук – мати робоче місце, щоб продовжувати свою справу, – каже Надія. — Та й мій 15-річний онук теж продовжує навчатися в онлайн у своїй рідній харківській школі. До того ж навчаюся ще і я сама: на курсах піар-менеджменту та маркетингу – теж в онлайн. Тому нам було дуже важливо, що «Проліска» створила у МКП інформаційний простір, яким ми тепер зможемо користуватися.

В будівлі гуртожитку «Проліска» створила інформаційний простір, встановив в ньому обладнання для безперебійного інтернету – зв’язку, 8 ноутбуків з програмним забезпеченням, багатофункціональний пристрій та облаштував приміщення новими офісними меблями – під оргтехніку.

Вимушена переселенка Надія також подякувала «Пролісці» за те, що в будиночку, де буде мешкати її родина, вже є кухня. «Проліска» облаштувала всі модульні будинки кухонними модульними меблями з вмонтованою сантехнікою та витяжками й електричними настільними печами. До коридорів надала підставки для взуття та вішалки для одягу.

Зазначимо, що також для покращення умов проживання в будівлі в гуртожитку, відремонтованому благодійниками надала побутову техніку для кухонь та меблі для житлових кімнат. В сусідньому другому гуртожитку, де створений інформаційний простір для вимушених переселенців, «Проліска» також обладнала дитячій простір для малят: обладнала його килимовим покриттям та надала туди крісла – мішки, стінку для іграшок та дитячі меблі.

У цілому в рамках реалізації проєкту, який реалізується за підтримки Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine, Гуманітарна місія “Проліска” надала цьому МКП гуманітарну допомогу на суму понад 1 млн 16,5 тисяч гривень.

На сьогодні “Проліска” за підтримки своїх міжнародних партнерів надає різноманітну підтримку мешканцям 167 МКП по 8 регіонах країни. В Закарпатті «Проліска» підтримує 17 МКП, в 12 з них проєкти надання гуманітарної допомоги обладнанням завершені.

Але проєкти «Проліски» з надання допомоги цивільному населенню, що постраждало від війни, тривають. За фінансової підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні команда гуманітарного центру Проліска – Ужгород надає цивільному населенню, що постраждало від війни, психологічну підтримку, консультацій з соціальних та юридичних питань та послуги соціального супроводу. У м. Ужгород також працює дитячий простір.

Звернуться до «Проліски» жителі Закарпаття можуть за телефоном гарячої лінії гуманітарного центра Проліска – Ужгород: +38 050 684 86 64

або на Гарячу лінію Гуманітарної місії «Проліска»: +38 093 202 22 32; +38 096 404 10 34