Сергій і Тамара — подружжя 70-річних пенсіонерів, усе життя яких минуло в затишному селі Комар на Донеччині. Їхній дім був не просто місцем для життя, а справжнім осередком спогадів, сімейного затишку та всього, що вони створювали і берегли протягом десятиліть.
Коли війна підкралася до рідного села, рішення про евакуацію далося надзвичайно важко. Проте кожен новий день приносив усе більше небезпеки, і 30 грудня 2024 року подружжя зважилося залишити рідний дім. Допомогли родині евакуюватися Гуманітарний центр
Проліска Донецька, який став для них опорою у найважчі моменти.
Далі доля привела їх до міста Покровськ, а вже на початку січня 2025 року, завдяки співпраці Гуманітарного центру «Проліска – Кременчук», що діє за підтримки
UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, та старости Землянківського старостинського округу, Сергій і Тамара знайшли новий дім у селі Радалівка.
У цьому невеликому, але затишному будиночку вони отримали можливість почати нове життя — спокійне, мирне, з надією на краще майбутнє.
Однак фізичні труднощі — це лише частина випробувань, які принесла війна. Сергій і Тамара пережили не лише втрату дому, а й стрес, тривогу та емоційне виснаження. Саме тому до роботи долучилася психологиня Гуманітарного центру
Проліска – Кременчук. Вона надала першу психологічну підтримку та на практиці показала, як використовувати техніки самозаспокоєння.
Ця історія нагадує нам, наскільки важливими є підтримка, небайдужість та злагоджена робота в часи, коли людям доводиться залишати все, щоб урятувати найдорожче — своє життя. Сергій і Тамара — приклад того, що навіть у найважчі моменти можна знайти новий шлях і новий дім.