«МИ ЗАВЖДИ ПРОЩАЛИСЯ НАЗАВЖДИ З ТИМИ, ХТО РИЗИКНУВ ВИЙТИ З ПІДВАЛУ…»

77-річна пані Зоя з Лиману напередодні повномасштабного вторгнення перенесла складну операцію, у зв’язку з чим стала немобільна, пересувалася за допомогою спеціальних засобів реабілітації. 24 лютого жінка прокинулась від потужних вибухів. Добре, що поруч були не байдужі сусіди які віднесли жінку до підвалу, де вона разом з іншими переховувалась від обстрілів. В укритті вона провела 5 днів, а коли ризикнула повернутися у свою квартиру – побачила повністю вибиті вікна. Через постійні бомбардування міста, пані Зоя була вимушена повернутися та виживати у холодному підвалі.

На початку війни у місті знищили усі навколишні школи, лікарні та підприємства – життя зупинилося. Місто залишилось без газу і води, сусіди готували їжу на багатті біля під’їзду. Зоя Іванівна була зовсім одна, її чоловік та діти померли під час конфлікту Не дивлячись на допомогу сусідів, жінці було дуже важко переживати постійні обстріли та гуманітарну кризу. Одного дня до підвалу завітали волонтери, які запропонували їй евакуюватися до більше безпечного місця і жінка погодилась.

“Я і так тягнула до останнього, все сподівалась на краще, але далі там залишатись було неможливо. Я пам’ятаю, перші дні після окупації. Голод, розпач, суцільний жах. Всі були нажахані літаками, бомбами. Обстріли не переривалися ні на мить. Ми завжди прощалися назавжди, з тими хто ризикнув вийти з підвалу, для того, щоб набрати питної води, чи приготувати їжу. Багато хто не повертався…» – розповідає Зоя Іванівна.

Волонтери евакуювали пані Зою до Дніпра, де вона оселилася в МКП для людей з інвалідністю. Там, під час моніторингу центру, співробітники команди «Проліски» познайомилися з жінкою і в ході розмови з’ясували її потреби. Спеціалісти гуманітарного центру “Проліска” м. Дніпро оперативно зреагували на запит пані Зої. Жінка була супроводжена до управління податкової служби, де їй була надана допомога в оформленні ІПН коду, після чого до банківського відділення, для відкриття банківського рахунку та управління пенсійного фонду України у м. Дніпро, де їй була надана допомога в написанні заяви на зміну способу виплати пенсії.

Відтепер пані Зоя може отримувати пенсійні виплати на банківську картку. Що значно спростить життя жінці. Також наші колеги передали жінці засоби гігієни та сезонний одяг від наших партнерів UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні. Жінка не могла втримати сльози, бо після пережитого горя вперше зустріла таку турботу і небайдужість до її проблем.

Надання допомоги триває!