У стресовій ситуації люди зазвичай забувають про багато речей, що чули, про які попереджали, про тривожні валізи та багато чого іншого. Через розгубленість і страх люди часто опиняються просто неба без документів, грошей та найнеобхідніших речей. Звісно, передбачити рівень небезпеки та цинізму, з яким руйнується життя мирного населення нашої країни під час війни, неможливо. Постраждати може кожен. Особливо це стосується літніх людей.
Раїса Яківна Кімлик – одна з мешканок будинку у Запоріжжі, в який 2 березня о другій годині ночі влучила ракета. 87-літня жінка розповіла працівникам гуманітарного центру Проліска-Запоріжжя, що в ту ніч, коли прогримів вибух, вона не спала. Раїса Яківна згадує, що тієї миті якраз вийшла в коридор: «Добре, що одразу не вибігла на вулицю, бо там падало каміння». Щойно жінка почула вибухи, вона схопила пальто та сукню, які висіли в коридорі, вибігла у кімнату, де навпомацки, у темряві почала збирати речі. Каже, що встигла прихопити навіть ковдру та подушку.
Своїм порятунком літня жінка завдячує рятувальникам, яким довелося дуже постаратися, аби вибити міцні решітки, які жінка поставила на вікна – її квартира була на першому поверсі. На щастя, Раїса Яківна під час того обстрілу отримала тільки легкі подряпини, але все одно три дні перебувала в лікарні. Зараз вона проживає в МКП на базі гуртожитку.
Про те, що Раїса Яківна потребує допомоги, співробітникам
Проліска – Запоріжжя повідомили сусіди, саме вони звернулися до гуманітарного центру. Консультанти з соціального супроводу гуманітарного центру, який діє за підтримки
UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, одразу ж навідалися до Раїси Яківни, з’ясували всі подробиці та допомогли оформити жіночці довідку ВПО та адресну допомогу. Також співробітники допомогли зібрати та подати пакет документів в ЦНАП на отримання щомісячної компенсації за зруйноване житло від міської ради. Раїса Яківна дуже вдячна «Пролісці-Запоріжжя» за допомогу та досі не вірить, що зустріла таких щирих та відкритих людей.