
Село під Конотопом прокинулося не від співу півня, а від вибуху, який розірвав ніч навпіл. Земля затремтіла, вікна сипнули склом, і пів хати Марії впало просто в город. Дим стояв стовпом, пахло гаром і пилом, а десь далеко гуділи залізничні рейки — здавалося, вони теж болять.
Коли стихло, Марія вийшла з-під уламків, не вірячи, що живе. На місці стіни, де колись висів старий годинник, тепер чорнів попіл. Його знайшли потім – аж на колії. Стрілки застигли на 09:05.
Наче й справді час вирішив більше не йти.
А в хаті, серед розбитої цегли й скалок, висіла ікона. Чиста, ніби її не торкалася біда. Віск від лампадки застиг краплинами, і лице Богородиці дивилося просто у провал, де колись було вікно.
Кіт, рудий і старий, як саме подвір’я, ходив по уламках, вдивлявся у кожен куточок, наче шукав те, чого вже не знайде. Здивований, він м’яв землю лапами, не розуміючи, чому тиша така глуха, чому хата дихає пилом, а не теплом.
Марія стояла, тримаючи ікону в руках.
— Вистояла… — прошепотіла. — То, може, і ми вистоїмо.
Десь далеко знову загуркотів потяг. І годинник на рейках мовчав, тримаючи той самий час — 09:05
На допомогу оперативно виїхала команда
Гуманітарна місія “Проліска”. Вони доставили необхідні будівельні матеріали для аварійного ремонту пошкодженого житла – листи OSB, брезент і плівку, аби місцеві могли захистити свої домівки від дощу та холоду.
Наш фахівець здійснив оцінку потреб двох набувачів допомоги, відкрито дві справи соціального супроводу.
Консультантом у сфері захисту надано чотири консультації з соціальних питань.
Допомога триває! Гуманітарна місія “Проліска” завжди там, де потрібна людям
