Пані Людмила (ім’я змінено) з села Сосновка, на Дніпропетровщині. Родина жила звичайним сільським життям: тримали гектар городу, ростили малечу, мріяли та будували плани. Але одного разу їхній будинок розтрощило під час прильоту. Думали, в сусідньому Покровському буде тихіше та безпечніше для двох маленьких діток. Родина переїхала туди. Сподівалися, що не надовго. Але війна дістала їх і там: над селом постійно літали КАБи та «Шахеди». Одна з ночей під атакою ледь не стала фатальною.
«Ми дивом залишилися живі. Дитині в ліжко грошик квітковий залетів, ледь не вбив. Хлопчик після того не спав цілу ніч — бачив, як безпілотник впав просто у двір. Хата маленька, вікна розбило, скло посипалося всередину. Стало дуже небезпечно», — розповіла жінка.
Вирішили: час знову міняти місце проживання. Домовилися за евакуацію, вже призначили день та час, але не дочекалися і виїхали раніше, бо обстріли стали нестерпними.
Співробітники
Гуманітарна місія “Проліска” завдяки фінансуванню гуманітарного фонду для України евакуювали родину до транзитного центра села Волоське. Надали необхідну допомогу, заспокоїли. Тепер у малечі та їхньої матусі попереду нове життя — там, де буде тихо. Жінка сподівається, швидко звикнуть. Зате малеча буде в безпеці. Ця історія — лише одна з тисяч. Кожна з них про людей, які втратили дім, спокій і сон, але не втратили надію.
Автор: французький фотограф Guillaume Origoni