СУМИ ПІД КОМБІНОВАНОЮ АТАКОЮ: НАДАЄМО ДОПОМОГУ ПОСТРАЖДАЛИМ
ШЛЯХ ТУРБОТИ: ІСТОРІЯ ПАНІ ВІКТОРІЇ ТА ЇЇ ВЕЛИКОЇ РОДИНИ
На цьому тижні до транзитного центру у місті Дніпро працівники Гуманітарної місії «Проліска» зустрілись з Валентиною Іванівною, якій 70 років, та яка напередодні евакуювалась з міста Костянтинівка, а тепер прийшла на отримання грошової допомоги та наборів індивідуальної гігієни.
«Знаєте, я дуже сумую за своїм домом… Так, тут у дітей мені звичайно спокійніше жити, та і спати хоч нарешті можу, але дім є дім, там ніби душа моя залишилась. В цьому місті я відчуваю себе чужою, спустошеною, наче душа моя в Костянтинівці, а тіло в Дніпрі.
У мене кожен день не виходить з голови думка, що я тут в гостях і ось-ось поїду додому до себе, а потім розумію, що вже і їхати нема куди, так і сумую потім цілий день.
Останні 3 місяці там я жила вже без світла і без води. Від обстрілів ховалась у підвалі. А ось вже, як стало більше холодати та почастішали обстріли – стало набагато складніше там виживати. Зрозуміла, що терпіти вже ніяк не зможу це, і подзвонила синові, щоб він когось викликав, щоб мене евакуювали», – каже пані Валентина.
У транзитному центрі міста Дніпро Валентина Іванівна отримала всю необхідну гуманітарну допомогу від @УВКБ ООН такі як: набори індивідуальної гігієни, одяг та зареєструвалась на отримання грошової допомоги.
Робота транзитних центрів в Дніпровському районі триває щодня.
Кожна така історія – це не просто статистика евакуації. Це жива душа, яка шукає тепла, розуміння і спокою.
15 жовтня необхідну допомогу у вигляді одягу та засобів особистої гігієни вже отримали 48 евакуйованих родин (98 людей). Також, люди отримували індивідуальні консультації у сфері захисту та психології.
