
П’ята ранку. У той час, коли місто ще мало спати, Запоріжжя прокинулося від двох ударів. Вибухи розірвали тишу одного з районів міста — різко, без попередження, так, що серце починає битися швидше, ніж встигаєш зрозуміти, що сталося. У дворі багатоповерхівки з’явилася глибока вирва. Навколо — потрощені балкони, вибиті вікна, уламки скла під ногами. Поруч палали автівки. Понад 20 машин згоріли або були понівечені — ще вчора на них люди їздили на роботу, везли дітей до школи, жили звичайне життя.
Цього ранку поранення отримали 6 людей. Чоловіки 37 і 38 років, жінки 55, 65 та 88 років. Одну людину госпіталізували, інші лікуються вдома.
Постраждали 14 багатоповерхових будинків. Це 246 квартир, у яких разом зі склом з вікон вилетів спокій. У частині домівок зникло світло. Люди стояли у дворах, обіймали дітей, дивилися на свої оселі й намагалися зрозуміти, з чого почати.
32 людини цього дня отримали психологічну підтримку. Серед них — жінка, яка живе разом із 12-річною донькою з особливими потребами. Їхній дім завжди був тихим прихистком. Але вибух змусив дівчинку здригнутися від страху. Вона не розуміла, що сталося — лише плакала й ховалася в маминих обіймах. Мама тримала її, притискала до себе й боялася не лише за життя дитини, а за те, щоб цей страх не залишився з нею назавжди. З родиною працював психолог — крок за кроком повертаючи відчуття безпеки там, де його зруйнував вибух.
Цього ж дня 20 людей отримали консультації — як діяти далі, що робити після втрати дому, документів, звичного життя. Особливо важко було літнім людям — їм пояснювали повільно, по кілька разів, не залишаючи наодинці з розгубленістю.
Загалом допомогу отримали 523 людини. Будівельні матеріали — 246 домогосподарств. Речі першої необхідності — 210 людей. У 8 домогосподарствах уже вдалося закрити 29 вікон, щоб у квартирах знову стало тепліше й безпечніше.
Ці цифри — не просто статистика. За ними — злякані діти, розгублені літні люди, втомлені мами, понівечені домівки. І водночас — люди, які не залишилися самі.