ПОРУЧ УЗИМКУ: ПІДТРИМКА НАЙВРАЗЛИВІШИХ РОДИН ПРИФРОНТОВОЇ ГРОМАДИ
Дата: 17 грудня 2025 року Запрошення до участі у процесі закупівлі: № ITB 2025-723 на укладання рамкового договору постачання картриджів та багатофункціональних пристроїв, в межах реалізації проєкту увкб оон “комплексна допомога у сфері захисту та житла для переміщених осіб, репатріантів та людей, які постраждали від війни” (КОД КОНТРАКТУ 21141Y25M162685) ДАТА ТА ЧАС ЗАКРИТТЯ: 23 ГРУДНЯ 2025 РОКУ – 14:00 год.
17 грудня. 12:00. Звичайний день у Запоріжжі. Хтось ішов на обід, хтось телефонував рідним, хтось повертався додому. І саме в цю мить місто здригнулося від трьох ударів керованими авіаційними бомбами. Два райони. Дві локації. Житлові будинки, у яких ще хвилину тому було життя, опинилися в епіцентрі війни. Влучання — у два багатоповерхові будинки. Вогонь у вікнах. Дим. Крики.
Рятувальники працюють без зупинок. Кінологи шукають людей серед уламків. Полум’я вдалося приборкати, але очікування й тривога залишилися. 32 людини звернулися по медичну допомогу. Серед них — п’ятеро дітей. Уламкові поранення. Контузії. Гострі реакції на стрес. Кожна цифра — це біль, страх і життя, яке розділилося на «до» і «після».
Команда Гуманітарної місії «Проліска» була поруч із перших хвилин. Там, де люди стояли посеред двору з порожнім поглядом і не розуміли, куди йти. Там, де не було сил ані говорити, ані плакати. Пошкоджено підприємство, 4 дев’ятиповерхові будинки, 6 двоповерхових. Вибиті вікна, двері, зруйновані балкони, розтрощені автівки, квартири охоплені пожежею.
Люди понад чотири години стояли на вулиці — без теплих речей, без доступу до домівок. Психологи були поруч. Давали теплий чай і ковдри. Говорили тихо. Дихали разом. Психосоціальну підтримку отримала 51 людина. Наші психологи пояснювали прості речі: що тремтіння — не слабкість, що сльози — це спосіб вижити, що страх — нормальний, коли світ вибухає поруч.
Одна жінка розповідала, як у момент удару не знала, куди бігти — у квартирі залишився її син з інвалідністю, який не може рухатися сам. Вона говорила, плакала, намагалася триматися. Після стабілізаційних технік вона вперше за довгий час змогла рівно вдихнути.
Соціальні працівники та фахівці із захисту пояснювали, як відновити документи, як зафіксувати руйнування, як подати заявку на «єВідновлення», куди звертатися, коли немає телефону, інтернету або сил.
Цього дня від УВКБ ООН 302 людини отримали гуманітарну допомогу: будівельні матеріали, ковдри, екстрений ремонт.
Запоріжжя знову витримало удар. А «Проліска» поруч, щоб підтримати, пояснити, зігріти й нагадати: у цій темряві ви не самі.
