Наталя Іванівна, з Майорська Донецької області знайома команді “Проліски” вже багато років – вона волонтер і весь час збройного конфлікту підтримувала своїх односельців. 44 роки свого життя жінка віддала роботі на залізниці, на пенсію вийшла начальником дільниці «Микитівка-Доломітне» й одразу вирішила допомагати людям виживати в умовах війни. Знає всіх від малого до старого.
“Спочатку нас було 1400 людей, півтора року тому 287, а зараз 49. Найбільша наша проблема – питна вода. Колодязі обміліли, щоб набрати відро треба довго черпати. Оскільки біля колодязів збиралися люди, їх постійно обстрілювали. На нашу біду відгукувалися гуманітарні організації та привозили нам воду в пляшках. “Проліску” знали всі мешканці, адже вони привозили й безкоштовно роздавали хліб. Я не хотіла виїжджати, адже залишилися літні люди, які не виживуть без підтримки. Я радію, що вдалося евакуювати останню дитину, шестирічну дівчинку. Нещодавно у мій будинок влучила міна, пів дому зруйновано, мої діти сказали: мамо, тікай, у тебе шість онуків. Мене та ще дев’ятьох майорців підібрали волонтери й вивезли до потяга. Тепер я тут, у с.Сутиски на Вінниччині. Я буду продовжувати волонтерити, допомагати людям”. – розповіла пані Наталя.