Однією із вразливих категорій населення, що особливим чином відчуває вплив екстремальних подій, які відбуваються в нашій країні, є діти. Для багатьох із них ці події є травмуючими. Перенесені в дитинстві психотравми можуть мати наслідки у вигляді поведінкових та психоемоційних розладів не тільки у підлітковому віці, а й у дорослому житті.
На груповому занятті за допомогою образу равлика психологи вчили дітей відчувати безпеку і домашній затишок на відстані від рідної домівки. Учасники спробували себе у ролі равлика: порухались як він, носили на собі уявні мушлі та відтворювали тілом, який равлик щасливий у своєму будиночку. З пластиліну створювали равлика, який носить з собою, у своєму серці свій будиночок.
Кожна дитина створила свого неповторного равлика: він був особливого кольору та розміру, найбезпечніший і затишний, такий, який захистить від всіх негараздів. Для равликів було створено спеціальний простір, у якому їм разом зі своїм будиночком буде добре і комфортно тут і зараз.
Приємно було чути від дітей: «Дніпро – це теж мій дім, я буду за ним сумувати, коли повернусь додому», «А я буду сумувати за нашими заняттями».