UKR-Proliska-logo-2021UKR-Proliska-logo-2021UKR-Proliska-logo-2021UKR-Proliska-logo-2021
  • Про гуманітарну місію
  • Сюжети ЗМІ про нас
  • Новини
  • Тендери/закупівлі
  • Контакти/мапа діяльності
  • Написати нам
  • Допомогти місії
  • Укр
НОВОРІЧНІ СВЯТА В БЕЗПЕЦІ: ЕВАКУАЦІЯ З КУП’ЯНЩИНИ
№ RFQ 2024-349. ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОДОВЖЕННЯ ЗАКУПІВЛІ

ВРЯТУВАТИ ЖИТТЯ ТА ПОДАРУВАТИ ЗАТИШОК: ІСТОРІЯ ІРИНИ ТА АЛЛИ

Ірина Василівна (59 років) та Алла Андріївна (84 роки), донька та мати, все життя прожили в Кураховому, Донецької області. Їхнє мирне життя, як і у багатьох з нас, змінилося з початком війни.
“Я працювала продавчинею, а мама — мотористкою на залізобетонному заводі. Попри фізично важку роботу, мама заробила гарний стаж — 35 років. Ми мріяли про власний будинок із подвір’ям та городиною. Коли облаштували дім, усе було добре, але почалася війна”, — ділиться спогадами Ірина.
У 2014 році війна вже давала про себе знати, але лише відголосками. А у 2022-му бої за Мар’їнку, що неподалік, зробили життя нестерпним. Постійні обстріли змушували ховатися у підвалах, але залишити дім було важко.
“На Новий рік у грудні 2022 війна дійшла до нашого подвір’я. Вибухова хвиля пошкодила будинок: повилітали вікна та двері, зникло світло. Волонтери допомогли все полагодити. Але в березні 2023 снаряд влучив у дах. Мене засипало уламками, і я думала, що це кінець. Дах був майже зруйнований, але добрі люди знову прийшли на допомогу. Ми залишилися вдома”, — розповідає Ірина.
У грудні 2023 року Ірина травмувала ногу, і через бойові дії швидка не могла дістатися до них. Вони разом з мамою переживали цю біду аж до травня 2024 року, коли Ірині зробили операцію у Дніпрі. Вона потроху почала ходити, але повернулася в Курахове, щоб забрати маму.
“Коли розпочалася евакуація, ми з мамою вирішили погодитися. Дім вже був настільки зруйнований, що жити в ньому було неможливо”, — згадує Ірина.
Працівники поліції допомогли їм дістатися до евакуаційного автобуса Гуманітарна місія “Проліска”. Евакуювали жінок до Павлограда, де вони познайомилися з психологом “Проліски”, який надавав підтримку. Звідти жінки дістались потягом до села Доброгориця на Хмельниччині. Їхали до родичів, які невдовзі їх покинули без підтримки. Будинок, куди їх поселили, не був придатним для життя: не було опалення, світла та води.
Психолог “Проліски”, зв’язавшись із жінками планово, дізналася про їхню ситуацію. Було вирішено будь-яким чином допомогти. Їм запропонували переїхати до місця тимчасового проживання в Хусті, Закарпатської області, де Гуманітарна місія “Проліска” створила комфортні умови за фінансової підтримки Гуманітарного Фонду для України (UHF).
Алла Андріївна повідомила, що через інвалідність доньки вона намагається доглядати за нею, але останнім часом її власне здоров’я погіршилося. Крім того, через відсутність комунікацій (електричного/газового опалення, в будинку є тільки піч, немає водопостачання та водовідведення) їм доводилося постійно ходити за водою та дровами.
Спільно з Хмельницькою ОВА Місія “Проліска” організувала перевезення жінок до Закарпаття. Наші працівники зустріли їх на вокзалі та допомогли оселитися в комфортних умовах.
“Від щирого серця дякуємо всім добрим людям і “Пролісці” за турботу”, — каже Алла Андріївна.
Ми раді допомагати та робити життя людей кращим!
Гуманітарна місія “Проліска” завжди там, де потрібна допомога!
Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine



©2026, ГО «Проліска». Часткове або повне використання інформації допускається за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на сайт http://proliska.org ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ГРОМАДЯН ЩОДО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
  • Немає перекладів, доступних для цієї сторінки