

Війна змінює життя раптово і безжально. Вона залишає позаду дім, звичний побут і впевненість у завтрашньому дні.
Пан Іван разом із дружиною змушені були покинути рідну Костянтинівку на Донеччині. Сьогодні вони живуть в орендованій однокімнатній квартирі у місті Горішні Плавні на Полтавщині, будуючи своє життя заново — крок за кроком.

Іван — людина з інвалідністю I групи Б. Через ампутацію лівої нижньої кінцівки він потребує постійного стороннього догляду, який щодня і щохвилини надає дружина. Вона — його опора, руки й сили у новій реальності.
Під час соціального супроводу, який йому було надано соціальним працівником нашої організації, пан Іван пройшов ідентифікацію в Пенсійному фонді України, отримав витяг з територіальної громади, уклав декларацію з лікарем сімейної медицини та долучився до державної програми «Доступні ліки». Через стан здоров’я він потребує постійного прийому медикаментів і щорічного планового лікування.
Також, після втрати власного житла родина опинилася з мінімумом речей. Побут у новому місті довелося облаштовувати практично з нуля. Особливо гостро постала потреба в холодильнику — для зберігання життєво необхідних ліків і продуктів. Магазин розташований далеко, тож закупівлі родина робить одразу на тиждень.
Гуманітарна місія «Проліска», що працює за підтримки УВКБ ООН, залучила пана Івана до програми індивідуального захисту та забезпечила родину холодильником.

«Для когось холодильник — це просто техніка, а для нас — спокій, — говорить пан Іван. — Тепер я знаю, що мої ліки зберігаються правильно, що ми можемо без страху зберігати продукти. Це про здоров’я, про безпеку і про повагу до людської гідності. Я щиро вдячний Гуманітарній місії “Проліска” за підтримку і за те, що ви бачите потреби людей».
Іноді допомога — це не гучні слова. Це холод у холодильнику, який зберігає ліки. Це відчуття, що про тебе не забули.
І це можливість жити далі — навіть після втрат.
Гуманітарна місія «Проліска» — поруч там, де підтримка справді важлива.
