ВІРЮ, ЩО ЖИТТЯ БУДЕ КРАЩЕ, КОЛИ МИ ПОВЕРНЕМОСЬ ДОДОМУ – ПЕРЕСЕЛЕНКА З АВДІЇВКИ

Війна для Валентини Полікарпівни та її чоловіка Віктора Сергійовича почалася 24 лютого з вибухів неподалік дому та дзвінка від близьких: «Будьте обережні, почалася війна». Вибухи снарядів для подружжя не були новиною – їх було чутно на околицях Авдіївки вже багато років. Родина вже давно звикла жити в умовах, коли невтішні новини про загиблих та поранених лунали чи не кожного дня. Про всяк випадок мешканці багатоквартирного дому, де жила Валентина Полікарпівна та Віктор Сергійович було обладнано бомбосховище. Там вони й ховались від сильних обстрілів. «Ми й гадки не мали, що маємо виїжджати задля своєї безпеки», – каже Віктор.

Обставини склалися так, що через переохолодження та спалах чергової хвилі Covid-19 родина захворіла та була терміново госпіталізована до лікарні у місто Покровськ. На той момент там було тихо, але побоювання, що війна може сягнути Покровська не залишало Валентину Полікарпівну. Лікування зайняло понад місяць. Оговтавшись від хвороби, родина почала думати про те, щоб повертатися додому, але цього не сталося – у Покровську вже почались бої. Кожні три хвилини подружжя чуло, як лунають вибухи. Тоді й вирішили рятуватись від війни.

Мирне та щасливе подружнє життя довжиною у 53 роки, діти, онуки, робота, подорожі, захоплення та спокій залишилися у минулому. Життя прийшлося змінити в один день. «Ми були у лікарні, та почули, що всім потрібно евакуюватись. Ми вирішили поїхати до м. Жмеринка Вінницької області. Вибір був простий – туди є прямий поїзд», – каже Валентина. Для родини, виснаженої хворобою такий варіант був дуже зручним. А бесіда з волонтерами на залізничному вокзалі, допомогла відразу знайти житло. З часом родина почала оформлювати виплати ВПО.

Від друзів, які залишилися вдома, подружжя дізналося, що житло в Авдіївці частково зруйноване, що місто зараз не таке, як було раніше. Від цих слів, краялося серце, каже Валентина Полікарпівна, бо була надія, що повернення додому буде швидким.

Про гуманітарну місію «Проліска» дізналися в місцевому управлянні соціального захисту. «Одного дня нам подзвонили та запропонували допомогу, ми дуже зраділи», – каже Валентина, допомога родині була вкрай необхідна. За підтримки від UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні при масовій видачі гуманітарної допомоги  родина отримала: матраци, ковдри, подушки, постіль, рушники, ліхтарі, термоси та електричний обігрівач. За допомоги співробітників Проліска – Вінниця складено заяву через застосунок «Дія» на компенсацію за пошкоджене житло, укладено декларацію з сімейним лікарем та надано контакти гуманітарних організацій, які могли б допомогти подружжю з харчами та гігієнічними наборами.

В майбутньому подружжя мріє про повернення додому, відбудовувати своє житло, гуляти по улюбленій алеї з акацій та дивитися, як на дитячому майданчику граються маленькі діти. Жити як жили раніше.

«Я люблю свою Авдіївку, вірю що буде ще краще життя, коли ми всі повернемось і будемо відновлювати своє місто».