
Іноді дорога до спокою — це не просто кілометри, а випробування, що перевіряють людську силу, віру й витримку.
Олексій, чоловік 1986 року народження, маломобільний, з інвалідністю II групи, разом із літньою мамою був змушений залишити свій дім у селі Тихе на Дніпропетровщині. Постійні обстріли, страх і невідомість змусили їх евакуюватися, залишивши позаду все, що було рідним.
Певний час родина проживала у транзитному центрі в селі Волоське, а згодом — завдяки
Гуманітарна місія “Проліска”, що працює за підтримки УВКБ ООН, отримала новий прихисток у селі Нова Галещина Кременчуцького району на Полтавщині. Саме там вони знайшли спокій і турботу, якої так бракувало після пережитого.
Фахівець нашої місії допоміг Олексію пройти шлях відновлення. За його підтримки чоловік пройшов медичну комісію, за результатами якої отримав другу групу інвалідності. Було оформлено статус внутрішньо переміщеної особи, призначено державні виплати, укладено декларацію з лікарем сімейної медицини. Також було організовано стаціонарне лікування та консультації вузьких спеціалістів, відкрито банківський рахунок і відновлено необхідні документи.
Завдяки підтримці місії налагоджено взаємодію з Управлінням Пенсійного фонду України, де Олексій разом із мамою пройшли ідентифікацію, оформили пенсійні виплати та пенсійне посвідчення.
Сьогодні чоловік говорить із вдячністю:
«Коли ми залишали свій дім, я не знав, що буде далі. З “Проліскою” ми відчули, що не самі. Нам допомогли не лише знайти дах над головою, а й відновити віру у добро, у підтримку, у життя. Дякую всім, хто не пройшов повз і простягнув руку допомоги».
Гуманітарна місія «Проліска» продовжує підтримувати людей, які пережили втрату дому. Ми поруч, щоб повернути відчуття гідності, безпеки та впевненості у завтрашньому дні.
