– Ви й самі бачите, в яких умовах ми прожили останні півтора року, – каже вимушена переселенка пані Вікторія. – Підкрадешся вночі до одного єдиного унітаза, а там вже черга: “Ви сьома будете!”. Душова теж була одна – прямо на кухні: тут готують, а поруч за шторкою миються.
Вікторія з донькою, зятем та онукою переїхали до Закарпаття з Харкова. Жили в районі північної Салтівки, який з самого початку повномасштабного вторгнення знаходиться під постійними щільними обстрілами. Сім’ю з початку тимчасово розмістили у дитячому садочку. Але через деякий час садочок відновив свою роботу, а переселенців знов переселили. Розмістили у сільському клубі у с. Часлівці, де в одній великій залі мешкали 37 осіб.
– Опалення в клубі майже не було – камін чадив, а дах протікав, – розповідає інша вимушена переселенка з Сєвєродонецька пані Валерія. – Ми з донькою теж півтора року в клубі прожили. Більшість вже порозселялися хто куди, а ми ніяк не могли знайти собі нове місце. Тому ми дуже вдячні «Пролісці» за те, що знайшли нам нове МКП (місце колективного поселення внутрішньо переміщених осіб), бо на оренду окремого житла в нас грошей немає.
Для Валерії з донькою-школяркою це не перша евакуація: вони у 2015-му евакуювалися з м. Попасної до Сєвєродонецька. А вже звідти навесні 2022-го – до Закарпаття.
Шістьом ВПО, які бажали переселитися з Часлівців, співробітниками «Проліски» було запропоновано переміститися на вільні міста в МКП у м. Ужгород, яке було створене у приміщені міського комунального закладу (міська амбулаторія №2). Будівля розташована в зручному місті – поруч є необхідна соціальна інфраструктура.
Крім того, «Проліска» за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF)
Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine облаштувала зазначене МКП всім необхідним для комфортного проживання: технічним обладнанням, меблями, побутовою технікою, а також створила тут дитячий та інформаційний простори.
Та й нові сусіди теж допомагали. Одразу й знайомі знайшлися: «Бачу, ви теж з Луганщини? Я вас пам’ятаю! Ми одним евакуаційним потягом їхали. Тут вам буде добре – будете жити в окремій кімнаті. Ми теж в спортзалі школи майже півтора року прожили, тому з радістю сюди переселилися», – каже новій сусідці мешканка МКП, яка перемістилася до Закарпаття з Попасної.
Пару днів потому ми зателефонували новоселам, дізнатися як їм живеться на новому місці.
– Мою дитину тепер з того навчального простору майже не витягнути! Після канікул їй буде дуже зручно там займатися – донька навчається онлайн, – розповіла пані Валерія. – А я зараз роблю прикраси для ялинки – хочемо зустріти Новий рік хоч з маленькою ялинкою чи гілочкою.
– Ми теж прикрашаємо свою кімнату до Новорічних свят, – розповіла пані Вікторія. – Звісно, що ми дуже вдячні «Пролісці». Умови проживання тут по-справжньому людські!
P.S. На двох знімках – умови проживання в тимчасовому МКП в сільському клубі.