З наближенням до лінії фронту цілих будинків все менше, тиша між вибухами все коротше.
«З п’ятниці з підвалу не виходимо», – розповідає жінка з села Новоосинове, яка була евакуйована разом з донькою. Біля їхніх ніг важко дихає собака, шарпей з сумним поглядом та аристократичним ім’ям Мішель. Донька ні на мить не відпускає повідець, стискає до білих пальців. Батько родини зараз в Харкові, в реанімації. В середу біля їхнього будинку вибухнув снаряд і уламок встромився чоловікові в спину. Родина їде до нього, в безпеку. В дорозі матері зателефонувала сусідка, що лишилась в селі, і жінка дізналася, що на їх подвір’я прилетів снаряд і зараз там пожежа. «Господи, як нам пощастило, що ми встигли виїхати», – зітхає жінка.
Цього разу в автобусі їде 16 людей – з Куп’янська, Ківшарівки, Новоосинового. Вони їдуть, бо інакше не вижити. Люди переважно пенсійного віку, окрім дівчинки 14 років, що евакуйована з Куп’янська разом зі старшим братом. Вони потребують допомоги в оформленні документів. Соціальний працівник
Проліска – Харків надає необхідні консультації на ці та інші питання, які хвилюють людей. Психолог підтримує людей, допомагає триматись морально та адаптуватись до змін, бо це не просто вихід із «зони комфорту», це втрата землі під ногами, особливо для літніх людей. Для всіх це шлях значно довший ніж фізична відстань, це переломний момент в житті.
Пасажири забезпечені питною водою та наборами гігієни.
В транзитному центрі в Харкові автобус зустрічають працівники
Гуманітарна місія “Проліска”, що допомагають людям пройти на реєстрацію та розвантажити речі.