Дружня багатодітна родина Галуцьких мешкала в місті Куп’янськ Харківської області. Старший син Наталі Валеріївни Денис був опорою родини, прикладом для молодших. Був до того пекельного осіннього дня, який змінив їхнє життя назавжди. Шквалом вогню накрило подвір’я будинку, де мешкала родина. Хлопці були саме на подвір’ї. Денис вчасно зреагував і прикрив собою молодшого брата Данила. Даня лишився тяжко поранений, але живий. Останні ж слова Дениса: «Врятуйте Даню!». Через постійні обстріли сім’я не мала можливості звернутися до уповноважених органів влади, тому загиблого хлопця самотужки поховали на бабусиному подвір’ї під вибухи бомб та снарядів. Хрест на могилу зробив сусід. Тяжко пораненого Данила військові доставили до Куп’янської районної лікарні, а звідти у важкому стані травматичного шоку хлопчика доставили машиною швидкої допомоги до Харківської обласної дитячої клінічної лікарні №1.
Будинок родини Галуцьких було пошкоджено під час обстрілів Куп’янська, тому волонтери вивезли всю сім’ю до Харкова і влаштували на проживання до колективного центру. Вирвавшись з пекла, багатодітна родина Наталі Валеріївни зіткнулась з цілою купою проблем, які не в змозі була вирішити самотужки: відсутність доходу та особистого простору, відсутність статусу ВПО у всіх членів родини, складнощі із працевлаштуванням, стан здоров’я матері та пораненого сина, важкий психоемоційний стан та велике бажання перепоховати сина «по-людськи».
Співробітники
Проліска – Харків познайомились з родиною Галуцьких та дізналися їх жахливу історію під час візиту до колективного центру, де мешкала сім’я переселенців. Невідкладно всю сім’ю було взято до роботи у рамках кейс-менеджменту. Співробітники гуманітарного центру, за підтримки
UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, одразу забезпечили родину речами першої потреби, надали матраци, ковдри, постільну білизну, рушники, гігієнічні набори та одяг.
Враховуючи психоемоційний стан всіх членів родини, які боляче переживали втрату дитини та мали потребу в емоційній підтримці, співчутті, спілкуванні та обговоренні життєвих проблем, родину було перенаправлено до психологів гуманітарної місії Проліска-Харків з метою покращення психічного стану та отримання психосоціальної підтримки, яка була особливо необхідна дітям.
Спеціалістом з соціального супроводу була надана допомога в оформленні відповідних документів про смерть загиблого хлопця, на підставі яких здійснено процес перепоховання. Було отримано висновок Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи щодо причини загибелі хлопця, свідоцтво про державну реєстрацію смерті, витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання грошової допомоги на поховання. В грудні, після всіх необхідних процедур, Дениса було перепоховано на міському цвинтарі Куп’янська.
Спеціалістом з ведення кейсів була надана допомога в отриманні статусу ВПО та відповідних виплат для всіх членів родини, пенсію бабусі було переведено з Укрпошти на банківську картку, оформленні «Програми грошової допомоги для ВПО» від Червоного Хреста. Проведено комплексну роботу щодо соціального захисту дітей з багатодітної сім’ї: відновлено доступ до освітніх послуг, дітей влаштовано до школи, надано допомогу в організації дистанційного навчання, ознайомлено з інструментами онлайн навчання, встановлено необхідні додатки та інструменти для навчання на мобільні пристрої. Зокрема було відновлено повноцінний доступ до отримання медичних послуг. Укладено декларації з сімейним лікарем, проведено поглиблене медичне обстеження пораненої дитини з метою можливого подальшого встановлення статусу особи з інвалідністю. Важливим напрямом роботи з ведення кейсів було надання допомоги у здійсненні процедури оформлення паспорта середньому сину Артему по досягненню ним 14 річного віку.
Кожна така трагедія назавжди залишає відбиток у наших серцях. Але якщо допомагати один одному та підтримувати, ми зможемо подолати всі біди.