«ТАК БАГАТО БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ НАМ ЩЕ НІХТО НЕ ПРИВОЗИВ». ЖИТЕЛІ ЗИМІВНИКА ДЯКУЮТЬ «ПРОЛІСЦІ»

– А ви в нас підстрелений чи підтоплений? Витяг принесли?

– Я – і те, і те. Підстрелений аж два рази. Ну, ви ж пам’ятаєте?

Так на місцевому сленгу, на який тут вже ніхто не ображається, голова квартального комітету села Зимівник Херсонській об’єднаної територіальної громади Наталя Паращук зазначає односельців у переліку власників пошкодженого житла. Звісно, що вона майже про всіх пам’ятає: «кого коли підстрелили» – тобто, коли у людини житло було пошкоджено обстрілом, а кого підтопило. У зимівнику 100 будинків підтоплено через ворожий підрив Каховської ГЕС, 40 пошкоджено обстрілами та 20 вщент зруйновано.

Гуманітарна місія “Проліска” вже надавала будівельні матеріали до Херсонської ОТГ. По 200 наборів esk привозили у Степанівку та Антонівку та 60 – у Комишани. По дорозі можна побачити багато будинків, що вкриті привезеним нами тарпауліном. А ось село Зимівник отримав 100 наборів esk від UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні уперше. Відомості про потреби села передали із Херсонська обласна державна адміністрація.

Звісно, що селяни вже нас чекали, та прибігли й за наборами й своїми бідами поділитися: до психолога команди Проліска – Кривий Ріг ледве не черга вишукувалася, як тільки побачили що такий фахівець завітав до села. Більшість – літні жінки. Вся хочуть навчитися боротися зі стресом, в стані якого перебувають через періодичні обстріли, та правильно дихати, коли страшно. «Найстрашніше під час авіанальоту», – розповідають селянки.

– Я був на дворі, коли побачив, що летіть снаряд, – розповідає місцевий ветеринар Віктор, який в перших рядах прийшов допомагати команді «Проліска- Кривий Ріг» розвантажувати будівельні набори.

100 будівельних наборів, які привезла «Проліска» у Зимівник, мешканці розвантажили за дві години!
https://www.facebook.com/proliskamission/videos/277355821681305
– Заскочив у дім та кажу мамі: «Мамо, сховатися ми вже не стигнемо, краще, накривайтеся ковдрою, прямо с головою, та молиться», – продовжує Віктор. – Їй 87, вона вже майже не пересувається. До льоху нам з нею все одне не добігти. Пакети «Граду» летіли один за одним. Дах, паркан, ворота гаража… все побило у решето, вікна вилетіли. А потім будинок затопило по самий дах, підлогу треба міняти, вона не сохне. С даху дошки теж треба міняти. Стіни витримали. Так що, ваші будівельні матеріали – це найкраща допомога для моєї сім’ї. Дякую.

– Як пішов на село цей «Ніагарський водоспад», ми с дружиною два тижні під самим дахом нашого дому просиділи: нам волонтери на моторних човнах їжу та воду привозили, – розповідає другий селянин Володимир. – Звісно, що нам пропонували на тих човнах на сушу вибиратися. Але ми ж не могли своє господарство покинути. Там з нами на даху були ще 50 курей, 20 качок, 3 кота й собака. Треба ж було й їх рятувати та годувати.

– Потім підходьте ще за ліками та за пакетом з їжею – то той священик привіз, що нам ще в часи окупації допомагав, – запрошує односельців квартальна. – Вже півтора року, як наше село живе коштом гуманітарної допомоги, – каже пані Наталя вже нам, команді «Проліски». – Ось бачите, тут в нас склад, на жаль, просто неба – дуже потрібна якась будка, чи металевий гараж, щоб нормально все це добро зберігати. Я тут з ранку до вечора все це пакую та роздаю. Питна вода й те – гуманітарна. Вся вода, що тут ще залишалися по колодязях (вони, як зійшла велика вода, майже всі повисихали), непридатна для вживання по бактеріологічнім показникам. Привозять sekond hend: речи, меблі, коляски, привозили якось цемент. Але так багато будівельних матеріалів нам ще ніхто не привозив.

– Привезли 100 наборів. Видаємо по одному набору на будинок, може не всім вистачить, але у кого найбільш постраждало житло отримають в першу чергу, – відповідає квартальна на запитання односельця.

– А що там та скільки? – цікавиться молода усміхнена жіночка, яка працювала на розвантаженні фури нарівні з чоловіками. Виявилося, що вона багатодітна мати, тому за різноманітної гуманітарною допомогою, яку для неї сьогодні приготувала квартальна, їй доведеться прийти не один раз – бо за раз все не донести та навіть не довезти – вони зі свекром ще й сусідам допомагають гуманітарні вантажі доставити додому.

«20 дощок, 20 рейок, 1 лист ОСБ, 1 балон піни, цвяхи….». – чим далі польовий співробітник «Проліски» перераховує селянці всі складові будівельного набору, тим більш красиві очі молодий мами сяють. «Боже, які ви молодці! Дякую!», – каже жінка та біжить завантажувати у автівку свекра все, що їй сьогодні надали. Вона виглядає щасливою.

Іншій літній селянин, вірянин, сідає поруч з польовим співробітником, який веде облік виданих матеріалів, та неспішно докладно розповідає, які саме плюси до карми очікують «Проліску» та їй партнерів за допомогу людям. При тому, що цьому дідусю аж нічого не треба, крім пари рейок, які йому сусід вже зі свого набору пообіцяв.

Місцевий ветеринар Віктор скаржиться, що тепер діти не ходять до школи: й небезпечно, й сама будівля дуже постраждала від обстрілу. А багато хто з тих людей, що повертаються до села та знов намагаються розвести худобу, не можуть її продати, бо закупники м’яса тепер оминають постраждали від підтоплення села – бояться інфекції. «Боже, як же це нелегко відновити життя! Та ще, коли б не заважали, коли б вже не бомбили!», – резюмує пан Віктор.

А пані Людмила, якій понад усе, шкода домашню бібліотеку, яку вона збирала майже все своє життя, проситься висловити свою подяку «Пролісці» на камеру.

До речі, саме сьогодні Всесвітній день гуманітарної допомоги.