«МИ ВІРИМО, ЩО З НАМИ ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ, АДЖЕ НАС ОБЕРІГАВ АНГЕЛ-ОХОРОНЕЦЬ»
ПОЛТАВЩИНА ПІСЛЯ НІЧНОЇ АТАКИ: ДОПОМАГАЄМО ПОСТРАЖДАЛИМ ГРОМАДАМ
Пані Ніні — 72. Вона народилася в Тюменській області, але вже понад пів століття її життя пов’язане з Донецькою землею. З 19 років працювала — від роздавачки до завідувачки їдальні, завжди віддаючи серце людям.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, її дім у Лимані було пошкоджено, і довелося шукати прихисток у далеких Івано-Франківській та Черкаській областях. Та серце завжди хотіло назад. І коли у 2023 році рідний Лиман деокупували, вона з радістю повернулася. Здавалося, що нарешті можна буде дихати своїм повітрям і жити серед знайомих вулиць. Але війна знову відібрала спокій — і довелося знову тікати, як і багатьом іншим, кого вигнала з рідних осель біда.
Попри те, що сама вона вже давно на пенсії і має інвалідність, залишатися осторонь не змогла. Соціальна активність стала для неї способом триматися й підтримувати інших. Вона відкрила для себе силу соцмереж: публікує оголошення й фотографії земляків, яких розшукують родичі. Допомагає людям знаходити одне одного, возз’єднувати сім’ї, дарувати надію тим, хто її майже втратив.
Команда Гуманітарна місія “Проліска” евакуювала пані Ніну з Лиману до транзитного центру в Лозовій. За підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні їй допомогли зробити закордонний паспорт, а далі проводили до потягу — на жінку очікує дочка та нове життя в безпеці.
Історія пані Ніни — це свідчення незламності. Навіть після втрат, вигнання й поневірянь, вона не закрилася у власному болі, а простягнула руку іншим. І в цьому — її сила, її любов і справжнє людське світло.
