СПОГАДИ ПРО РІК ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ: ПОРАДИ ПСИХОЛОГА “ПРОЛІСКИ”

Чи корисно таке писати? Читати? Що з цим робити взагалі? Читайте поради керівниці програми психологічної допомоги місії “Проліска” Ольга Климовська.

Якщо пишеться, хочеться поділитися – писати точно корисно. Діліться цим для тієї авдиторії, яка поставиться до ваших спогадів неосудливо, підтримає, і яка здатна об ці спогади не поламатися попри весь смуток, обурення, жах та інші емоції, які ці спогади швидше за все природньо викличуть.

Коли це “свіжа” подія зазвичай ми кажемо людям, що весь їхній спектр негативних емоцій це нормальна природня реакція, але просимо за можливості не “додавати” до власного неприємного досвіду ще чужий досвід та чужі емоції. Бо треба сили переварити свої. Так, коли ділиться хтось близький, ми слухаємо, але читати всі пости на фейсбуці точно не варто.

Сьогодні повномасштабному вторгненню вже виповнився рік. В більшості людей їхня стійкість, вона ж резил’єнтність, збільшилася. Це означає, що більшість здатна витримати ті емоції, які виникнуть під час читання чужих спогадів.

Якщо відчуваєте потребу читати та бачите, що витримуєте – читайте. Єдине що, необхідно прямо під час читання чітко усвідомлювати те, що відбувається тут і зараз (от прямо після прочитаного невеликого шматка тексту відводити погляд від екрана і перевіряти, де ви, що навколо вас, на чому ви сидите, що наразі відбувається, а в ідеалі ще – що ви чуєте, які запахи, і ковтнути трохи води чи чаю), а після читання зробити щось ресурсне, приємне чи стабілізуюче – від дихальної вправи до чашки ароматного чаю, а якщо можливо – прогулянки чи розмови з тією людиною, яка вас підтримує. Вашому мозку корисно усвідомлювати, що ті події були тоді, зараз інша ситуація. Мати негативні емоції від тих спогадів нормально, але треба давати своїй психіці лише те навантаження, з яким ви вона може впоратися.

Якщо ви розумієте, що ви не хочете читати, вам погано від чужих спогадів, а, можливо, на додаток ще і від власних – не читайте, закрийте фейсбук та інші соцмережі. Що робити далі?

По-перше, подумайте, чи ви в безпеці, і, якщо є реальна конкретна дія, яку можна зараз зробити для більшої безпеки (наприклад, перейти в більш безпечне місце) – зробіть цю дію.

Якщо є змога – поговоріть з кимось, кому ви довіряєте. Це може бути людина з вашого оточення, а може бути психолог чи оператор гарячої лінії психологічної підтримки.

Постарайтеся зробити ту саму вправу “5 почуттів” – назвати вголос 5 речей, які ви бачите, 4 звуки, які ви чуєте, доторкніться до 3 речей чи поверхонь і назвіть, які вони на дотик, відчуйте 2 різні запахи та назвіть їх, знайдіть щось, що ви можете відчути на смак, спробуйте і назвіть, що це за смак.

Після вправи час згадати про свої базові потреби – коли ви останній раз їли, чи вам спекотно\холодно і, чи одягнені ви по погоді, коли ви останній раз спали та чи достатньо, чи вам душно тощо. Часто фізичний дискомфорт робить нас більш уразливими до негативних емоцій, а негативні емоції примушують забувати про власні базові потреби, без задоволення яких ресурс закінчується дуже швидко. Тому якщо є можливість – пийте достатньо рідини, їжте, носіть комфортний одяг, спіть. І прямо зараз зробіть щось в цьому напрямку, це необхідно, так само як заряджати всі акумулятори.

Якщо ви відчуваєте потребу, доречно поплакати, згадати полеглих та загиблих, а також висловити все, що ви думаєте про ці події. Це нормально як відчувати, так і не відчувати потребу в тій чи іншій дії в цей момент.

Окремо слід підкреслити, що алкоголь та інші речі не є помічними, коли затоплюють сум, гнів, тривога, тому що попри миттєвий ніби позитивний ефект вони за кілька годин пізніше мають негативний ефект – так, алкоголь насправді є депресантом, і є відтерміновані негативні наслідки – зокрема, ці речовини “підточують” нашу стійкість, здатність відновлюватися та самозцілюватися від тих душевних ран, які нанесла війна.

Якщо попри всі ваші спроби не вдається привести емоції до того рівня, що дозволяє вам робити ваші щоденні справи, чи навіть просто до того рівня емоцій, який ви здатні витримувати – таке також буває і це одна з реакцій, яка може статися і є природньою. З цією реакцією можна впоратися за допомогою фахівця.

Записатися до психолога, що вміє працювати з такими реакціями, можна за телефоном гарячої лінії місії «Проліска» 093 202 22, вся допомога є безкоштовною.

Бережімо себе. Скоро весна. Все буде Україна.