СПІВРОБІТНИКИ “ПРОЛІСКИ” ЗДІЙСНИЛИ СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД ВПО ІЗ СЄВЄРОДОНЕЦЬКУ

«Я все життя дбала про своїх близьких, але склалося так, що дитина, чоловік та батьки померли, я залишилась зовсім одна. Смерть близьких мені людей дуже сильно позначилося на моєму здоров’ї. Я втрачала зір, бо виплакала очі та стала бачити тільки розмиті силуети. Але я ніколи не втрачала надії, бо сила у мене в руках. Я дуже полюбляю готувати, особливо пекти торти та робити домашню консервацію» – каже пані Світлана.

З початком військових дій життя в зруйнованому під постійними пострілами рідному Сєвєродонецьку стало нестерпним: аптеки, магазини не працювали, виходити на вулицю було дуже страшно та небезпечно, залишатися вдома було не можливо.

«В перший тиждень війни було влучання в дах будівлі банку, який знаходився в моєму будинку на першому поверсі, – каже пані Світлана. Від вибухової хвилі у квартирі були вибиті всі шибки в вікнах. Перебувати вдома, де все було звично, я більше не могла». – доповнює жінка.

Ще майже місяць пані Світлана була змушена постійно знаходитись у підвалах та бомбосховищах, які не були облаштовані для людей з вадами зору. Завдяки волонтерам жінка була евакуйована в місто Дніпро, де оселилась у Центрі тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю евакуйованих з гарячих точок. В цьому центрі консультанти гуманітарного центру Проліска – Дніпро познайомилися з пані Світланою, дізналися про її потреби та здійснили соціальний супровід для подальшого розв’язання проблем жінки. За допомогою наших колег жінці був оформлений статус та виплати ВПО, відкритий розрахунковий рахунок в банку, отримано банківську картку, була проведена зміна способу виплати пенсії шляхом переводу з поштового відділення на банківську установу, був оформлений закордонний паспорт для подальшої можливості виїзду за кордон для реабілітації та лікування. Також жінці було надано необхідну гуманітарну допомогу від UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні.