СПІВРОБІТНИКИ ГУМАНІТАРНОЇ МІСІЇ ПРОЛІСКА ЗНАЙШЛИ ПРИХИСТОК ДЛЯ ЛІТНЬОЇ МАЛОМОБІЛЬНОЇ ЖІНКИ

Харківщина – домівка для більш ніж двох з половиною мільйонів людей, які працювали, навчалися, жили повним життям у місті, та за його межами. Водії швидких та пенсіонери, школярі та студенти, підприємці, фермери – різноманітні люди різного віку та положення, всі їх плани та починання були знищені та розтоптані окупантами.

Наша героїня – літня маломобільна жінка, яку дочка з чоловіком евакуювали з однієї з найгарячіших локацій Харківщини – зі Слатине, що перебувало в окупації. Через певні складнощі зі здоров’ям, 79-річна Ганна Дмитрівна не має можливості пересуватися самостійно, насилу говорить та, в цілому, не має доступу до багатьох можливостей, доступних звичайній людині. Дочці доводиться постійно доглядати за мамою, що надзвичайно складно в умовах воєнного часу. Неможливо навіть уявити, через що довелось пройти родині, під час евакуації зі Слатине. Під обстрілами, вивозити немобільну бабусю, ще й прихопити з собою кота та собаку. З речей майже нічого не брали – в пріоритеті було врятувати життя.

Родина змогла зупинитись в одному з невеликих сіл Харківщини, та умови, в яких вони опинилися, були далекими від більш-менш комфортних для існування. Проблеми з комунікаціями, підлога, що потребує ремонту, в загалом, – напіваварійний стан будівлі. До цього ще й типові проблеми переміщених осіб: відсутність доходу через втрату роботи, базових речей для існування через переміщення, посттравматичні симптоми, як наслідок проведеного в окупації часу.

“Все дуже сильно змінилося для нас. Фактично, зараз живемо на пенсію матері. Що робити, не знаю” – сказала донька.

Співробітники гуманітарного центру “Проліска” у м. Харкові, який працює за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, вже робили візит до цієї родини, задля забезпечення необхідною для них, на той момент, гуманітарною допомогою. Та скільки б бід не випало на долю родини, складнощі не закінчувались. За певними обставинами, їм довелось розлучитись та шукати новий прихисток для існування. З цим проханням й звернулася донька Ганни Дмитрівни. “Будь ласка, знайдіть місце для мами, їй потрібен постійний догляд”.

Важко та боляче було дивитись на розлучення матері та доньки, яка зі сльозами на очах, благала : “Мамо, будь ласка, будь сильною”. На що вона відповіла, немов була спроможна вимовити тільки три слова, ледве-помітно рухаючи губами: “Все буде добре”. Співробітникам Проліска – Харків вдалося знайти прихисток для літньої жінки, а саме геріатричний пансіонат неподалік від Харкова, де жінка зможе отримати необхідний їй догляд та, за необхідністю, медичну допомогу. Пансіонат також нещодавно відвідали наші співробітники, для забезпечення підгузками та пелюшками для дорослих, необхідних розмірів. Більшість людей, що проживають у центрі – літні, покинуті люди, які не мають змоги самостійно подбати про себе, тому отримані предмети гігієни стануть в пригоді. Ми продовжуємо тримати зв’язок з жінкою та надавати допомогу в подібних ситуаціях в цілому.