Війна — страшне слово, що несе біль, розпач, смерть і втрати. Мільйони людей змушені залишити свої домівки, збираючи своє життя в маленьку сумку та вирушаючи в невідомість.
Сьогодні ми хочемо розповісти історію пана Юрія та його 83-річної мами, пані Валентини Василівни, з Куп’янська на Харківщині. Незважаючи на власні хвороби та інвалідність, пан Юрій працював у міській адміністрації й, попри постійні обстріли, продовжував волонтерити, допомагаючи евакуювати мешканців до Харкова. Страх наростав щодня, але жага допомогти перемагала. Однак, коли в Куп’янську залишилися лише поодинокі мешканці, він вирішив, що настав час рятувати свою родину.
Пані Валентина — маломобільна людина, з інвалідністю з дитинства. Через постійні вибухи вона майже втратила слух, хоча свого часу застала й Другу світову війну. Слабка, але стійка, вона покладалася на Юрія — свою єдину опору. На допомогу прийшла Гуманітарна місія “Проліска”, яка за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF), організувала евакуацію жінки спеціальним медичним транспортом у супроводі медичного персоналу до Кременчука на Полтавщині.
У Кременчуці працівники “Проліски” зустріли родину. Психологи надали пану Юрію та його мамі першу психологічну підтримку, адже їхній емоційний стан був на межі. Юрій зізнався, що навіть тепер йому тривожно через тишу: «Я чув вибухи — і було страшно. А тиша відчувається ще страшніше».
Фахівці з ведення справ надали консультації для легшої адаптації та допомогли з першочерговими потребами, а також забезпечили сім’ю сезонним одягом.
Серед жахіть війни ми робимо все можливе, щоб люди, котрі пережили найтемніші часи, могли побачити промінчик світла. Підтримка життєво необхідна, і ми поруч, щоб дарувати надію та допомогу в цей непростий час.
Гуманітарна місія “Проліска” завжди там, де потрібна допомога!
Надання допомоги триває!