«ДУМАЛА, ЩО МЕНІ ВЖЕ НІЧИМ НЕ ЗАРАДИТИ» – ПЕРЕСЕЛЕНКА З ХЕРСОНЩИНИ
«БАРВИ ЛІТА» У ЗІНЬКІВСЬКІЙ ГРОМАДІ
Команда гуманітарного центру Проліска – Вінниця, що працює за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, продовжує опікуватись дітьми в період літнього відпочинку. Серед заходів з малювання та ліплення, спрямованих на розвиток дрібної моторики, фантазії та уяви, є пізнавальні, де діти навчаються емоційній рівновазі, подоланню стресу та тривоги, навчаються комунікації та розумінню один одного. Цього разу мова йшла про інклюзію, про повагу та розуміння людей, які мають певні проблеми. На базі «Дружного простору до дітей» дітям пояснювали що таке інклюзія, які терміни використовуються відносно людей, які мають інвалідність, чому доречно говорити «крісло колісне», а не «інвалідне» і таке інше. Теорію закріпили на практиці. Команди мали зробити 3D макет вежі, але з деякими умовами: хтось був в навушниках – не чув, хтось в окулярах – не бачив, хтось в рукавицях – мав складнощі з моторикою, а хтось – в масці, бо не міг говорити. Таким чином, кожна дитина зрозуміла, як важко людям з особливими потребами спілкуватися між собою та іншими людьми, вирішувати, здавалося б, прості завдання. Таки умови тренінгу дітей з’єднали – вони з задоволенням допомагали один одному.
