ВІДСТАНЬ ДОПОМОЗІ НЕ ПЕРЕШКОДА
«ЩОРАЗУ, КОЛИ ЛЯГАЮ У ЛІЖКО, «ПРОЛІСКУ» ДОБРИМ СЛОВОМ ЗГАДУЮ!»
– Мою дружину Любу молоденькі хлопці волонтери знесли з шостого поверху на перший, який вже був затоплений, завантажили нас у гумові моторні човни разом із нашими тваринами, і тільки ми вийшли на сушу, як на місце нашої висадки у Кузнях, це – мікрорайон Херсона, прилетів снаряд, – згадує Валерій, літній мешканець місця компактного проживання внутрішньо переміщених осіб (МКП ВПО) у Херсоні. – Перший снаряд упав у воду поряд із човнами. На щастя, нікого не вбив. Але це був лише початок обстрілу. Люди почали розбігатися. Моя дружина – маломобільна, ви бачите. З нею не побігаєш. Вона й ходить важко. Любаня моя тричі падала, волонтери її підіймали. Дівчина-волонтерка встигла сховати нас від обстрілу у своєму приватному будинку.
В очах співрозмовника стоять сльози. Він проживає цей день наново.
Літнє подружжя з острова Корабел витримали й 9 місяців окупації, й ворожі обстріли прибережних територій, які не припинилися й після звільнення Херсона. А ось підтоплення, яке було викликане підривом Каховської ГЕС, все ж таки змусило пенсіонерів залишити свій будинок. З 8 червня вони мешкають у МКП.
– Хотіли ми поїхати до Миколаєва, але… пенсії у нас невеликі: куди б ми ні поїхали, винаймати житло нам нема на що, – каже Любов, дружина Валерія. – А вдома жити неможливо: там сиро, все вкрилося пліснявою, не працюють комунікації. А головне, наш острів продовжують обстрілювати. Тому ми всім дуже вдячні за цей рятівний прихисток. Працівники цієї установи добре піклуються про нас. Співробітники «Проліски», яких ми зустріли, мабуть, у перший ж день нашого перебування у МКП, надали нам психологічну підтримку, допомогли оформити статус ВПО, надали гуманітарну допомогу – гігієнічні набори та інші необхідні речи. Та й обладнала «Проліска» тут все так, щоби нам тут було затишно. Тож «Проліску» тут добре знають. Ось навіть наш Філя вас уже впізнає , – усміхається господиня товариського песика Філі та ласкавої кішечки Соні.
– Ми почали приймати перших вимушених переселенців у листопаді минулого року, – розповідає представниця адміністрації МКП. – Одразу після звільнення територій правого берега Дніпра вороги почали обстрілювати село Токарівка під Херсоном. До нас привезли звідти близько 60 переселенців. Серед них були й сім’ї з дітьми та маломобільні люди похилого віку. У грудні ще стільки ж людей надійшло до нас із мікрорайону «Жилпоселок», який теж зазнав обстрілів. Ми зрозуміли, що ми не маємо умов для того, щоб прийняти таку кількість людей…
У непристосованому для тривалого перебування людей приміщенні перших вимушених переселенців розміщували, як могли: стелили їм матраци на підлозі, готову їжу та речі привозили волонтери. Врятовані, звичайно, були вдячні й за такий тимчасовий притулок. Це було краще, ніж жити під обстрілами без світла та води. Тим часом адміністрація установи, яка мимоволі перетворилася на МКП, почала працювати над створенням умов для проживання.
– Ми звернулися до Херсонської обласної військової адміністрації, наше звернення передали до «Проліски», команда якої серед перших прийшла на допомогу мешканцям звільнених територій Херсонщини, – каже представник адміністрації МКП. – У «Пролісці» нам ні в чому не відмовили! До наступної хвилі вимушених переселенців, яка ринула до нас 6 червня з територій, що були підтоплені внаслідок підриву Каховської ГЕС, у нас вже були обладнані зручні спальні місця.
«Проліска» передала до МКП розкладачки, ліжка, матраци, ковдри, подушки, рушники, постільну білизну, посуд, у тому числі для приготування їжі, від UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні. Самих переселенців забезпечили різноманітними предметами першої потреби.
– Але нам не вистачало меблів та побутової техніки, – продовжує співрозмовниця. – Ми знову стали просити. Просили багато. Одних тумбочок нам потрібно було 30 штук! Потрібні були й біотуалети – наші санвузли не були розраховані на таку кількість постояльців.
«Проліска», за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF) Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine, надала все необхідне.
– Тепер ми можемо розміщувати людей у комфортних умовах! Завдяки «Пролісці», у нас є для цього все: електрична піч, пральні та сушильні машини, холодильники, кондиціонер, мікрохвильові печі, столи та ті самі 30 тумбочок! – радіє співрозмовниця. – Нам привезли й біотуалети, й навіть лавки на двір – так, ми просили й їх. Адже у нас частина мешканців – літні та маломобільні. Декому з них нема куди повертатися – їхнє житло або сильно постраждало, або взагалі зруйноване. Вони живуть тут довго. Їм хочеться вийти у двір, подихати свіжим повітрям, їм треба десь сісти.
– Я хочу подякувати «Пролісці» за те, що вони проводять у нашому місті таку величезну роботу! – працівниця МКП сама виявила бажання поспілкуватися. – Щойно Херсон звільнили, сюди із Кривого Рогу приїхали співробітники «Проліски». Вони в нашому МКП постійно бувають. Мені особисто спеціаліст «Проліски» допоміг – проконсультував із правових питань, які мене цікавили. На ваших психологів у нашому МКП завжди чекають. У нас ваші контакти – під рукою, – співрозмовниця вказує на проспекти із контактними телефонами «Проліски». –Приїжджайте! Тут вам завжди раді!
Гуманітарна місія “Проліска” допомагає обладнувати МКП в рамках реалізації проєкту «Шлях до безпеки та послуг: транспортне забезпечення та підтримка колективних центрів». Цей проєкт реалізується за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF) Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine в 8 областях України: Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Харківській, Полтавській, Сумській, Вінницькій та Закарпатській. Наразі в рамках вказаного проєкту станом на сьогодні підтримано понад 100 місць компактного проживання вимушених переселенців, які на різних етапах отримання допомоги. З них – 7 МКП в Херсонській області, 4 МКП у Херсоні «Проліска» вже повністю обладнала.
