Гуманітарна місія “Проліска” передала в Новоолександрівку Запорізького району набори для утеплення будинків та електрообігрівачі. У селі, де багато домівок із тріснутими стінами та старими вікнами, тепло — це не лише про комфорт. Це про відчуття захищеності, яке так необхідне людям, що вже тривалий час живуть поруч із війною.
У кожному такому домі — своя історія. Своє тихе свідчення сили, яка тримає людей на ногах.
У прифронтовому селі продовжує жити 90-річний чоловік. Попри щоденні обстріли, він не полишає свій дім і щодня створює ікони власними руками. Для нього це не просто творчість — це спосіб триматися за життя, за віру і за внутрішній спокій. Під час зустрічі він розповів, як мистецтво допомагає втримувати рівновагу, та щиро подякував за підтримку і тепло, яке отримав. Його історія — нагадування, що навіть у темряві людина здатна створювати світло.
Інша історія — про чоловіка з Малокатеринівки, який змушений був покинути рідний дім три роки тому. У Новоолександрівці він почав життя з нуля: працює, допомагає громаді, але зізнається, що щоразу, коли лінія фронту рухається, страх повертається. Страх знову починати все спочатку. Під час роботи з психологом він отримав необхідну підтримку й навчився технік самодопомоги. Хоч і втомлений, він продовжує рухатися вперед — з вірою у безпечне майбутнє.
Ці особисті історії — лише маленька частина великої картини людської стійкості.
Ми вдячні кожному, хто, попри втому та біль, продовжує жити, творити й підтримувати одне одного. Тому що сила громади — в людях. І кожен із них є прикладом незламності.