Історія цієї сивоволосою жіночки торкне серце кожного, хто її почує! Вона трапилася з мешканкою Херсонщині, яка переживає вже другу війну…
– Аж до самого мого переїзду до моїй улюбленої племінниці Надії на Полтавщину я ще якось пересувалася по хаті за допомогою ходунків, – згадує Ніна Петрівна, літня жителька селища Миколаївка на Херсонщині.
Зараз пані Ніні вже 93 роки. Населений пункт де вона мешкала до вересня 2023 року, з самого початку повномасштабного вторгнення перебував під постійними обстрілами, а потім дев’ять місяців – під контролем російської армії.
Виживати літньої жінці допомагали її сусіди. На жаль, в пані Ніни більш нікого немає поруч. Її чоловік помер в на початку двохтисячних років. Донька переїхала до країни агресора та припинила спілкування з матір’ю. Хвилювалися за літню жінку тільки її сусіди та племінниця Надія та її дітки, але на жаль, ці єдині рідні люди були далеко.
З початку повномасштабного вторгнення яке з перших днів торкнулося Херсонщини, племінниця пані Ніни, Надія Григорівна, місця собі не знаходила! Думала, як врятувати улюблену тітоньку, як допомогти?!
– Я постійна шукала людей, які зможуть мені допомогти вивезти бабусю до безпечного місця, – із сльозами на очах розповідає племінниця пані Ніни, Надія Григорівна, жителька села Кам’яні Потоки Кременчуцького району Полтавщини. – Перше, що я зробила, коли у листопаді 2022 року звільнили Миколаївку, звернулась за допомогою до поліцейських м. Кременчук. Згадую про їх роботу із великою вдячністю! Протягом п’яті годин я вже побачила в телефоні світлину з моєю тітонькою. Вона сиділа жива, в обіймах херсонського поліцейського!
Побачив улюблену тітоньку живою, Надія Григорівна почала шукати волонтерів, які б перевезли її тьотю Ніну до неї. Самостійно справлятися з домашніми справами Ніні Петрівні було все складніше. Та й знаходитися в Миколаївці, яку російська армія продовжує обстрілювати ї досі, теж було дуже небезпечно: маломобільна жінка могла й не встигнути сховатися від чергового обстрілу…
Коли нарешті рідні вже запланували переїзд тьоті до племінниці, саме в ніч напередодні виїзду пані Ніни ворог жорстоко обстріляв Миколаївку. Будинок пані Ніни був наполовину зруйнований. На пані Ніну впало вікно, яке знесло вибухової хвилею. Побачивши напівзруйнований будинок, волонтери захвилювалися – чи не запізнилися із порятунком людини? Та й господиня до них не вийшла. На щастя, жінка дивом вціліла – поранень та травм вона не отримала, але вона не змогла підвестися.
– Після обстрілу я не змогла піднятися на ноги, волонтерам прийшлося виносити мене з хати, – згадує пані Ніна.
Стареньку обережно поклали на матрац у багажному відсіку автівки, та так й довезли до будиночку племінниці у Кам’яних Потоках.
Після переїзду пересуватися самостійно Ніна Петрівна так й не змогла, можливо через те, що вона перенесла такі потрясіння…
Фахівці гуманітарного центру «Проліски» у м. Кременчук одразу взяли маломобільну вимушену переселенку під свій соціальний супровід. Надали їй речи першої потреби, у літньої жінки не було ані сил, ані можливості взяти з собою щось зі свої напівзруйнованої хати, допомогли їй додати інформація про руйнування своїй домівки до реєстру пошкодженого майна. Також було прийняте рішення клопотати про можливість забезпечення Ніни Петрівни інвалідною коляскою.
– Дякую вам, дорогенькі! Я, навіть, не очікувала такої турботи! Такої участі та небайдужості від незнайомих мені людей я вже давно не зустрічала! – подякувала врятована жителька Херсонщини.
Звісно, що «Проліска» буде допомагати літньої вимушеній переселенці й надалі, як тільки в неї виникне тому потреба. Надання допомоги триває!