№ ITB 2025-605 від 27 жовтня 2025 року. Запрошення до участі у процесі закупівлі: На укладання рамкового договору закупівлі питної води в пляшках в межах проєкту профінансованого за підтримки UK aid від уряду Великої Британії, реалізується ГО “Проліска” в межах національного консорціуму PULSE за координації БФ «Право на захист» (підтримка цього проєкту в Україні з боку уряду Великої Британії надається через компонент SHARP його програми з гуманітарної допомоги, відновлення та захисту) Дата та час закриття: 17 листопада 2025 року – 15:00 год.
ДОРОГА ЖИТТЯ. БЕЗКОШТОВНІ АВТОБУСИ «ПРОЛІСКИ» ТЕПЕР НА ЧЕРНІГІВЩИНІ 💛
У старому будинку на околиці села Смяч, Новгород-Сіверської громади на Чернігівщині, де вітер взимку гуляє між тріщинами в стінах, живе бабуся Ганна. Колись вона любила ходити на город, доглядати квіти під вікном, але після хвороби ноги відмовили — тепер увесь її світ зводиться до того, що видно крізь старе вікно.
Звідти вона бачить, як падає сніг, як сусідські діти біжать до гри, як на вулиці, попід парканом, щодня проходить її подруга — бабуся Марфа. Вона єдина, хто ще заглядає до Ганни, приносить хліб, іноді гарячу юшку й кілька добрих слів.
Будинок холодний, як і осінні ранки. Скло у вікнах давно покрите тонкими павутинками тріщин, а коли дме вітер, штори ледь колишуться, ніби дихають. Ганна тихенько шепоче:
— Ех, аби ж трохи тепла… То й доживати було б веселіше.
Одного дня до їхньої вулиці приїхала команда Гуманітарна місія “Проліска”. Вони надавали людям набори для утеплення від UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, в наборах плівка, паралон, скотч та інші допоміжні матеріали для утеплення. Спочатку Ганна й не повірила, що хтось приїхав саме до неї — самотньої, забутої. Але Марфа постукала у двері:
— Ганно, виходь, допоможуть тобі вікна заклеїти!
Співробітники нашої конотопської команди обережно зайшли в стару хату. Вони привітались, роздивились обшарпані рами й без зайвих слів взялися до роботи. Хтось розмотував плівку, хтось підрівнював краї, а хтось із хлопців жартував, щоб підбадьорити бабусю:
— Тепер у вас буде не просто вікно, а справжня панорама — як у нових квартирах!
Коли все закінчили, Ганна глянула крізь оновлене вікно. Світ за вікном залишився тим самим — сірі дерева, дим із сусідських димарів, далека дорога. Але тепер між нею й холодом стояла прозора плівка — тонка, як турбота, і міцна, як людське добро.
— Тепло, тепер буде тепло… — прошепотіла вона, простягаючи руку до скла.
Фахівці «Проліски» поїхали далі, а в хаті залишилося трохи тиші, трохи тепла й багато вдячності. Увечері прийшла Марфа — з чашкою гарячого чаю.
— Ну що, Ганно, гріє?
— Гріє, — усміхнулась бабуся. — І не лише вікно. Серце теж.
Надання допомоги триває! Гуманітарна місія “Проліска” завжди там, де потрібна людям.