ОДНА ІСТОРІЯ СЕРЕД ТИСЯЧ: ІСТОРІЯ ЖІНКИ, ЯКА ПОЧАЛА ВСЕ З НУЛЯ

Життя Лариси Петрівни ще кілька років тому було простим і зрозумілим: невелике село на Харківщині, знайомі вулиці, земля, яку вона обробляла разом із чоловіком, і відчуття стабільності, що здається вічним.

Війна зруйнувала цю звичність. Її рідне село у Вовчанському районі опинилося під постійною загрозою. У 2024 році подружжя змушене було залишити дім, який будували роками. Згодом він був майже повністю зруйнований. Повернутися туди вже неможливо.

Спочатку вони намагалися залишитися неподалік — орендували житло в сусідньому селі. Це було рішення серцем: не віддалятися від дому. Але навіть там не було відчуття безпеки.

У січні 2025 року Лариса Петрівна пережила ще одну втрату — помер її чоловік. Залишившись сама, без підтримки та в складному стані здоров’я, вона була змушена переїхати до Харкова. Там орендувала невелику квартиру й почала життя заново — вже зовсім інше.

Щоденність стала боротьбою. Хронічні захворювання, обмежена мобільність, мінімальна пенсія — усе це ускладнювало навіть найпростіші речі.

Про її ситуацію фахівці Гуманітарної місії “Проліска” дізналися від знайомих. Після першої зустрічі стало очевидно: потрібен системний супровід.

Робота почалася з базових речей — тих, що повертають людині контроль над власним життям. Наші фахівці допомогли Ларисі Петрівні знайти сімейного лікаря, пройти необхідні обстеження, оформити банківські послуги.

Згодом був складніший процес: оформлення інвалідності. У 2026 році їй було встановлено II групу. Після цього фахівці допомогли оформити соціальні виплати, поновити статус ВПО, отримати засоби реабілітації та налагодити зв’язок із соціальними службами.

Але підтримка не обмежилася документами. Завдяки програмі індивідуальної допомоги у сфері захисту, що реалізується за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, Лариса Петрівна отримала речі, які мають значення щодня: мобільний телефон, зарядні пристрої, павербанк, обігрівач.

Сьогодні вона живе в Харкові. Її життя вже не повернеться до колишнього. Але з’явилося інше — підтримка, яка не зникає після першого кроку. Супровід триває вже понад рік. Крок за кроком відновлюється не лише доступ до послуг — повертається відчуття стабільності.