71-річна пані Людмила, мешканка міста Полтава, через хронічні захворювання серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату її рухливість обмежена, тому жінка потребує щоденної підтримки у побуті.
1 лютого 2025 року її дім зазнав руйнувань унаслідок ракетного обстрілу – квартира та все майно було знищено, а документи втрачено. Завдяки соціальному супроводу фахівців Гуманітарної місії “Проліска”, пані Людмила отримала допомогу у відновленні документів на нерухомість, поданні заяви до ЦНАПу для отримання компенсації за знищене житло, а також у поновленні пенсійних виплат.
Жінці допомогли оформити статус внутрішньо переміщеної особи, відкрити банківський рахунок і отримати належні соціальні виплати. До моменту придбання нового житла вона проживала у тимчасовому помешканні, орендованому за кошти Полтавської міської ради.
Отримавши державний сертифікат на житло, пані Людмила придбала нову квартиру у Полтаві. У рамках гуманітарного супроводу вона була забезпечена необхідними речами: розкладним ліжком, постільною білизною, одягом, посудом і засобами гігієни. За підтримки УВКБ ООН їй відновили паспорт громадянки України, а також оформили допомогу за програмою соціального захисту «Турбота» у розмірі 30 000 грн, яку вона спрямувала на лікування.
Після переїзду до нового житла пані Людмила натрапила на труднощі – відсутністю пральної машинки. Через похилий вік і стан здоров’я ручне прання стало для неї серйозним фізичним навантаженням. Соціальні працівники нашої полтавської команди, допомогли оформити запит на забезпечення необхідною побутовою технікою, і завдяки підтримці УВКБ ООН жінка отримала нову пральну машину. Це значно покращило умови її проживання, полегшило побут та дало змогу підтримувати належний рівень гігієни, що є важливим аспектом гідності та безпеки людини.
«Після всього, що довелося пережити, я вважаю, що це – нова сторінка мого життя. Я дуже вдячна за підтримку Гуманітарній місії «Проліска» та особисто пані Ларисі – за ту роботу, яку вона зробила для мене протягом року, за увагу, турботу і людське ставлення», – розповідає жінка.
Історія пані Людмили – це приклад того, як завдяки спільним зусиллям гуманітарних організацій і партнерів, люди, які пережили втрату житла та складні життєві обставини, отримують можливість відновити побут, відчути стабільність і гідність, а головне – віру в новий початок.