Разом з чоловіком, сином, мамою та свекрухою Наталя виїхала з м.Гірник Донецької області у квітні. Рішення про від’їзд прийняли, коли побачили великий натовп людей, що втративши все, рятувались з Волновахи.
“Ніхто з нас не був готовий до такого: шукати десь прихисток, облаштовувати нове життя. Я ніколи не була у Вінницькій області й нікого не знала. Хату в селі знайшли для нас невідомі люди, яких про це попросила моя сестра, що давно живе закордоном. Ми все життя жили у квартирі, тому мені звісно важко господарювати у селі, але я вчуся. Весною у селі люди дали насіння, ми засадили город. Сьогодні, як раз копаємо картоплю. Нас підтримує місцева громада. Роботу чоловік втратив, потім пережив операцію, зараз доведеться робити групу інвалідності. Я доглядала за старшим сином і не могла працювати, зараз шукаю будь-який підробіток онлайн, адже в селі немає роботи. Молодший син мав йти в перший клас, але можемо почекати ще рік, підемо у наступному і сподіваюся у мирний час і у справжній клас. Готуємося до зими та сподіваємося на краще» – розповідає жінка.
З Наталею наші колеги
Проліска – Вінниця зустрілися у с. Вахнівка Турбівської громади. Як і більшість ВПО, родина жінки виїхала в безпеку маючи при собі обмежену кількість речей, тому дуже потребувала допомоги. Разом з іншими переселенцями пані Наталя отримала допомогу від
UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні: матрац, подушку, ковдру, рушник, набір посуду.