УВАГА!!! Закупівлю СКАСОВАНО! Користуючись правом, що визначено розділом 4.6 Запрошення до участі у процесі закупівлі ГО «Проліска» скасовує закупівлю на постачання постачання канцтоварів для потреб ГО «ПРОЛІСКА»
У ХАРКОВІ ПРОЙШЛА ВИСТАВКА ДИТЯЧОГО МАЛЮНКУ
Історія переселення батька з донькою з небезпечного Куп’янського району на Харківщині одна з тисяч, схожих між собою, болючих та сповнених розпачу й невизначеності, коли люди рятували своє життя, покидали рідні домівки в пошуках спокою та тиші.
Валентина Вікторівна та її батько Віктор Федорович прожили у своєму рідному селі ще майже рік від початку війни. Будинок Валентини Вікторівни був зруйнований у вересні 2022 року, відтоді жінка переїхала до батька. Разом з ним робила ремонт, щоб створити мінімальний затишок та комфорт у будиночку. Навесні 2023 Валентина Вікторівна навіть городину почала саджати, щоб хоч трохи підтримати родину. Але проживання в рідній оселі ставало дедалі важчим – газо-електропостачання та води зовсім не було, не працювали комунальні служби та органи місцевого самоврядування, були проблеми та перебої з постачанням продуктів харчування. Але, навіть за відсутності всього перерахованого, вони продовжували б жити у своєму рідному будинку і далі, якби не постійні та щільні обстріли і вдень, і вночі. Саме вони зробили подальше життя нестерпним.
«Город повністю спаханий вирвами від снарядів, дах пошкоджено, вікон немає, будинок похилився, знищено весь врожай, що ми так важко саджали навесні», – розповідає про садибу Віктор Федорович.
Після тривалих та важких розмов, чоловік нарешті дослухався до прохань доньки і погодився на евакуацію до Харкова.
Ми познайомилися з родиною евакуйованих завдяки зверненню Валентини Вікторівни до гуманітарного центру Проліска – Харків з проханням про допомогу для свого батька – особи з інвалідністю.
Віктор Федорович пересувається тільки на милицях і лише за наявності сторонньої підтримки. Одразу після переміщення до Харкова йому знадобилася допомога в адаптації для проживання в нових умовах. Надати потрібну допомогу Валентина Вікторівна самотужки не могла і тоді до процесу долучилися спеціалісти з соціального супроводу «Проліска – Харків». Одразу після поселення у МКП (місце компактного проживання – ред.) родині надали гуманітарну допомогу від UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні для задоволення перших потреб у побутових засобах. Крім матраців, ковдр, подушок та постільної білизни переселенці отримали теплий одяг, взуття та засоби гігієни. Далі наші фахівці разом з Віктором Федоровичем вирішили купу питань в управлінні соціального захисту населення – було оформлено статус ВПО та всі необхідні виплати. Наступним кроком стало надання допомоги в переведенні пенсійних виплат на картковий рахунок.
Весь цей час поруч з Віктором Федоровичем були наші спеціалісти, які допомагали, підтримували його та консультували. А ще слухали історії з його довгого та нелегкого життя. Доброзичливий та говіркий Віктор Федорович дуже часто повторював:
«Ніколи не думав, що народившись в тяжкому 1942 році, на мою долю припаде ще одна війна…».
Команда гуманітарного центру продовжує опікуватись сім’єю переселенців, а батько з донькою точно знають, що у разі потреби завжди можуть звернутися по допомогу.
Бо «Проліска» поруч.
