НА ХАРКІВЩИНІ ДОПОМОГЛИ ЖІНЦІ, ЯКА РАЗОМ ІЗ ЧОЛОВІКОМ З ІНВАЛІДНІСТЮ ВИБРАЛАСЬ З ОКУПОВАНОЇ КОЗАЧОЇ ЛОПАНІ

72-річна Лариса Олексіївна мешкала у власному будинку в Козачій Лопані, доки війна не відібрала в неї рідний дім та спокій. Про свій особистий досвід та подробиці життя в окупованому селищі взагалі, жінка розповіла під час транспортної підтримки та соціального супроводу співробітникам “Проліски”:

“Вони зайшли у перший день війни, стрілянина була страшна. Світло та газ зникли майже одразу, а ще ж лютий-місяць, холодно, намагались запасами дров зігріватись, та все одно мерзли. Я захворіла серйозно, доки по підвалах бігали. З продуктами було складно, давали одну буханку хліба нам на двох – на три дні. Люди, щоб прожити, намагались городи засаджувати, тільки так і виживали. Їжу готували на багаттях на вулиці, робили пічки з каміння. Пили з одного сусідського колодязя, а вода там зовсім мутна” – розповідає жінка.

Селище зазнало значних руйнувань внаслідок бойових дій. Велика кількість жертв та постраждалих через обстріли й численні вибухи. Побут із чоловіком, який терміново потребував госпіталізації та обслідування, дуже обтяжував й без того страшні обставини:

“Страшно стає, коли згадую. Поряд з нами хата підірвалася, а там сім’я з дітками – 4 і 7 років, сиротами залишились. В нас всі вікна та двері потрощені, пробило дах, жити там зараз неможливо. Через постійні прильоти доводилось бігати у погріб, один раз так бахнуло, коли чоловік на вулиці був, він аж на землю впав. Йому було все гірше, потрібно було до нормальної лікарні, обстежуватись. Ми звернулися до місцевої селищної ради й вдалося виїхати, а в Харкові нам сказали, що чоловік інфаркт пережив у погребі” – доповнює пані Лариса.

Навіть опинившись у Харкові, на долю жінки продовжують випадати негаразди. Крім того, що треба було транспортувати чоловіка до лікарні, жінка сама отримала кілька травм. Надзвичайно важко адаптуватися у новому місті, особливо у випадку ВПО, що мають дуже обмежені ресурси й не можуть дозволити собі більшість послуг та речей, якими ми користуємось кожен день.

Співробітники гуманітарного центру Проліска – Харків, що працює за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, неодноразово надавали транспортні послуги та гуманітарну допомогу цій родині. Цього разу маломобільній пані Ларисі допомогли дістатись лікарні й супроводили на всіх етапах обслідування та консультування у медичному закладі.

Надання допомоги триває!