ГУМАНІТАРНА МІСІЯ «ПРОЛІСКА» ПРОДОВЖУЄ ЕВАКУАЦІЮ НАСЕЛЕННЯ З ЗОНИ АКТИВНИХ БОЙОВИХ ДІЙ
ДІТИ МАЮТЬ ЖИТИ ДИТИНСТВО, А НЕ ХОВАТИСЯ В УКРИТТЯХ
У дні війни кожен має свою історію, тому сьогодні хочеться поділитися однією з них – історією родини, яка змогла зберегти надію і мужність навіть у найважчі часи.
Життя родини Оксани та Валерія змінилося докорінно, коли їх житло в місті Торецьк у Донецькій області було зруйноване ворожими снарядами. Тоді Оксана разом з матір’ю, якій вже виповнилося 88 років, переїхали до міста Горішні Плавні на Полтавщині, шукаючи притулку і нового початку.
Її чоловік, Валерій, залишився у руїнах свого будинку, дбав за кожен куток свого майна, залишеного війною. Проте обставини були жорсткими, а обстріли та постійне відчуття небезпеки негативно вплинули на його і так хитке здоров’я, нерви не витримали психологічного навантаження. Сімейні зв’язки та бажання вижити виявилися сильнішими. Тому всією родиною було прийняте рішення об’єднуватись та залишати життя в підвалі під постійними обстрілами. Зараз вся сім’я разом, старше та молодше покоління поряд, але не всі проблеми родини ще подолані.
«Спілкуючись із земляками, дізнались про «Проліску, – каже пані Оксана. – Сподіваючись на допомогу, звернулись до офісу міста Кременчук. І отримали її, навіть більшу, ніж очікували!»
Пан Валерій отримав статус ВПО та подав заяву на виплати від держави. Разом із кейс-менеджером гуманітарного центру Проліска – Кременчук звернувся до ЦНАПу, де надав інформаційне повідомлення про пошкоджене майно та актуалізував дані в Державному реєстрі майнових прав. Тепер він може претендувати на виплату від держави. Після пережитих страхів вся родина потребувала медичної допомоги, вони отримали доступ до неї завдяки співпраці з «Проліскою». Тільки пані Оксана досі не має психологічного спокою, співпрацює з психологом організації. Через життєві зміни та погіршення стану здоров’я жінка не має можливості працювати, її чоловік та мама пенсіонери. Необхідність орендувати житло та сплачувати комунальні послуги, хвороба та невизначеність негативно вплинули на фінансовий стан родини. Тому було прийнято рішення звернутись до партнерів та оформити родині грошову допомогу.
«Так, життя відтепер стало більш непередбачуваним і складним, але ми не втрачаємо надію на краще майбутнє. Зараз вся моя родина поруч та в відносній безпеці. Дякую всій «Пролісці» за підтримку та допомогу», – дякує пан Валерій.
А «Проліска» залишається поруч. Допомога триває!
Працюємо за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні