МРІЮ ПОВЕРНУТИСЯ ДО БАТЬКІВ У ПОКРОВСЬК

Активні бойові дії, що точаться в Україні вже понад рік, спричинили безліч проблем та болю мирним мешканцям. Кожна сім’я, кожна окрема людина намагалася врятувати своє життя та дістатися безпечних місць, не зважаючи на втрати та невизначеність. Історія Олени, нинішньої мешканки Вінницької області – не виключення.

У мирні часи Олена жила у Покровську, що на Донеччині. Про те, що в Україні почалася війна, Олена дізналася, як і багато  мирних жителів, по телебаченню та одразу ж розповіла про це батькам. Відтоді, каже жінка, для родини почалися страшні дні. «Ніч, темрява, ракети, танки, гуркіт, почуття тривоги – це все, що відчувала моя сім’я», – згадує Олена. Під час обстрілів  доводилось дуже швидко рятуватись, родина кожного разу спускалась до підвалу. Олені ж було важко це зробити, бо вона – особа з інвалідністю і пересувається на візочку. Батьки Олени старенькі, у них не вистачало сил кожного разу спускати доньку в укриття. Жінці доводилося рятуватись вдома, шукаючи найбільш небезпечні куточки будинку.

Рішення покинути Покровськ та переїхати у Вінницьку область було прийнято у липні 2022 року. Евакуюватись Олені допомогли волонтери, які  посадили її на евакуаційний потяг до Вінниці. Зустріли та облаштували Олену  співробітники Тиврівської лікарні. Тут Олена, не дивлячись на стан здоров’я, самостійно займається домашніми справами, допомагає сусідкам по кімнаті та  мріє про повернення додому, до батьків. Тільки вже не сама, а зі своїм коханим чоловіком, якого зустріла у Тиврівській лікарні.

Про гуманітарну місію  «Проліска»  Олена знала давно і вже отримала від UNHCR  Ukraine- Агентство ООН у справах біженців в України засоби гігієни та теплі речі. А команда «Проліски» продовжує опікуватися переселенкою, намагаючись завжди бути поруч з тими, хто потребує допомоги.