ДО ВІДНОВЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ТВОРЧІСТЬ
КОМИШУВАХА: ДОЛАЄМО НАСЛІДКИ ЧЕРГОВОГО ОБСТРІЛУ
Психологи гуманітарного центру Проліска – Харків, який діє за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, часто спілкуються з мешканцями МКП міста Харків. Люди розповідають свої історії життя. Однією з таких історій поділилася психологиня «Проліски».
Внутрішньо переміщена особа Світлана Миколаївна народилася в 1965 році на Луганщині. Закінчила Харківський зооветеринарний інститут. За розподілом поїхала працювати ветеринарним лікарем до села Стельмахівка Коломийчиської сільської територіальної громади Сватівського району Луганської області. Там їй сподобалося, і вона залишилася жити в селі разом із чоловіком та донькою. Звели будинок, завели господарство, сад, город. На жаль, чоловік помер кілька років тому.
З початком війни до травня 2023 року жінка залишалася в Стельмахівці під обстрілами. Охороняла своє господарство та доглядала за тим, що вціліло, у сусідів. Сподівалася, що незабаром війна закінчиться.
Тим часом мешканці села евакуювалися, рятуючи власне життя та життя своїх дітей. Світлану Миколаївну військові вивезли останньою в травні 2023 року після того, як до її будинку потрапив снаряд. Міська влада Харкова надала їй кімнату в МКП.
Через неможливість самостійно впоратись з негативними емоціями, жінка звернулася по допомогу до психолога гуманітарної місії «Проліска», бо вона і досі продовжує здригатися від гучних звуків, уві сні бачить кошмари, дуже сумує. Постійно плаче за своїми домашніми улюбленцями та худобою, за садом, будинком і за всім тим, що наживалося довгі роки. Її страшить невідомість, що буде далі.
Світлана Іванівна зізналася собі в отриманні травматичного досвіду, вона хотіла подолати дистрес та отримати позитивні зміни у власному житті. Психолог «Проліски» провела з нею 4 індивідуальні консультації, надала базову емоційну підтримку та встановила з жінкою довірчі відносини. За час взаємодії із психологом жінка ознайомилась із порадами щодо подолання стресу, способами самодопомоги, поступово навчилася проживати складні емоції.
Зараз Світлана Іванівна почувається краще, відчуває позитивні зміни у собі. Вона дуже вдячна, що є людина, психолог, якій вона змогла розповісти про свій біль і від якої отримала суттєву психологічну допомогу. Для літньої жінки надзвичайно важливо, що до неї поставились зі співчуттям та розумінням, вислухали та знайшли потрібні слова підтримки, а рекомендовані вправи дали можливість заспокоїтися.
