«Переїзд з рідного для мене місця, яке стало символом невизначеності та небезпеки, стало великим випробуванням для мене. Але кожен день, перебуваючи там, я розуміла, що маю діяти, щоб забезпечити своєму маляті більш безпечне життя!», – каже Поліна кейс-менеджеру гуманітарного центру.
Молода мама разом із семимісячним синочком виїхала з окупованого селища на Донеччині.
«Кожний день був випробуванням для мене. Щоденні бесіди з окупантами виснажували мене не лише фізично, а й емоційно. Моєї стійкості вистачило на пів року, а потім я почала шукати засоби виїзду на вільну територію», – ділиться своєю історією Поліна.
Вона розуміла, що буде складно. Не тільки вирушати в довгий шлях, але й розлучатися із рідними, які залишились вдома. Але її гріло та підбадьорювало розуміння, що вона зможе безперешкодно, хоча б за телефоном, спілкуватися із коханим чоловіком, який боронить Батьківщину, та жити надією на можливість скорого побачення з ним. Бути в більш безпечному місці, де її син буде спокійно спати та зростати.
Так, ця тендітна дівчина проявила силу волі та діяла рішуче. Але опинившись в чужому місті, трішки розгубилась. Добре, що вона мала можливість звернутися по допомогу до гуманітарної місії «Проліска» та скористалась нею.
Разом із кейс-менеджером «Проліска – Кременчук» Поліна звернулась до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг», де разом із синочком отримала статус внутрішньо переміщених осіб, відновила втрачені та оформили відсутні документи, оформила виплати для ВПО. Нарешті молода мама скористалась своїм правом та оформила допомогу при народженні дитини. Для здійснення контролю стану здоров’я та розвитку сина, за сприянням кейс-менеджера, Поліна підписала декларація із педіатром. Наразі дитинка вже обстежена та готується до здійснення необхідних щеплень.
«Дякую, що ви були поряд та підтримали мене. Проявили увагу та материнську турботу до мене та мого сина», – подякувала молода жінка.
Заради таких слів хочеться діяти далі! Допомога триває!