«КУДИ НІ КИНЬСЯ, ТРЕБА ЇХАТИ ДО МІСТА. СОЦІАЛЬНИЙ АВТОБУС – ЦЕ ПОРЯТУНОК ДЛЯ НАС»
«ПРИВАТНІ ПЕРЕВІЗНИКИ ВИМАГАЮТЬ ЗА ПРОЇЗД ДО РАЙЦЕНТРУ 600 ГРИВЕНЬ – В ОДИН БІК. НАМ ЦЕ НЕ ПО КИШЕНІ»
За дев’ять років багато українців відчули на собі жахи війни. Чимало з них втратили дім та навіть своїх рідних. Бути внутрішньо переміщеною особою у своїй країні дуже складно, адже шлях у пошуках безпеки – це завжди випробування. Труднощі, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи, відрізняються. Однак є дещо спільне – всі вони змушені були покинути свої домівки через причини, які загрожували їхньому життю. Всі вони пройшли складний шлях в пошуках безпеки.
Не оминула війна панянок Людмилу та Антоніну, які вдруге були вимушені переміщатися, шукаючи безпеки та нормального життя.
«У 2014 році рідне місто Донецьк було окуповане, а будинок, в якому ми мешкали частково зруйнований та став не придатним для проживання. А ще, ми з мамою, маємо чітку проукраїнську позицію, тому відчули на собі тиск, не тільки від «нової» влади, а і від сусідів. Тому прийняли рішення стати мешканками міста Селидового, що на Донеччині. Тим паче нас там за любки зустріли рідні», – розповідає пані Людмила.
Але війна наблизилась і до Селидового. Часті обстріли, яке відчуло на себе місто та його мешканці, якими стали наші героїні, змусило їх рухатися далі. Скориставшись евакуаційним транспортом, жінки перемістились до міста Горішні Плавні Кременчуцького району та не залишились один на один зі своїми проблемами. З боку кейс-менеджера гуманітарного центру Проліска – Кременчук вони отримали максимальну підтримку та соціальне супроводження.
Під час співпраці жінки були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, оформили банківські картки для отримання соціальних та пенсійних виплат. Отримали можливість, на рівні із місцевими мешканцями на медичні послуги, уклавши декларацію із лікарем сімейної медицини та вже пройшли, таке необхідне їм медичне обстеження, оскільки стреси, які прийшлось перенести жінкам похилого віку давалися в знаки. Для покращення умов проживання на новому місці новоприбулі були забезпечені такими необхідними їм постільною білизною, рушниками, матрацами та посудом від UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні. Також жінки були забезпечені зимовим взуттям та сезонним одягом, а психологічна підтримка, яка була надана психологом гуманітарного центру «Проліска – Кременчук», допомогла покращити психологічний стан нових мешканок Полтавщини.
«Дякуємо вам та всій «Пролісці»! Ви неймовірні! Ми, навіть не уявляємо, що було б з нами без вашої підтримки! А мої обійми – це подяка за вашу щирість, великі серця, позитив та впевненість в завтрашньому дні, який ви несете із собою», – висловила слова подяки пані Людмила.
А ми не зупиняємося та продовжуємо працювати із любов’ю та турботою до наших бенефіціарів!
