Велика Олександрівка Херсонської області.
Поки що тут немає світла, майже зруйнований та вигорілий центр села, жодного вцілілого вікна у школі, підірваний міст через річку Інгулець, перекинуті та потрощені автівки, залишки військової бронетехніки, написи «заминировано»… Складно знайти будинок, в якому вціліли вікна, двері, дах.
Від березня впродовж семи місяців люди боялися навіть просто вийти на вулицю, багато хто був змушений переховуватися у підвалах, евакуюватися з села не було можливості.
Мешканці Великої Олександрівки з болем розповідали про те, яким було село до війни, як вони пишалися упорядкованим центром, просторими світлими школами, лікарнею… «Так багато спільного труда, любові людей було вкладене. Під окупантами здавалося, що життя закінчилось. Але всі ми сподівалися, що звільнення прийде. Тепер вже думаємо про відновлення. Будівельні набори дуже потрібні, адже майже на кожному подвір’ї – руйнування. Щиро вдячні міжнародним організаціям за всю допомогу, яку нам почали надавати», – сказала одна з жительок Великої Олександрівки.
Співробітники гуманітарного центру були вражені як масштабами руйнувань, так і емоційним станом жителів села. Не дивлячись на жахливі переживання та спогади, люди діляться сподіваннями на те, що нормальне життя буде відновлене.