«ПІД ЧАС БОМБАРДУВАННЯ У МОЄЇ ДОНЬКИ НАВІТЬ МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН ВИХОДИВ З ЛАДУ!»
«ПРОЛІСКА» ЕВАКУЮВАЛА 23 ЖИТЕЛІВ КУРАХОВОГО
З унікальною родиною перетнулись на шляху допомоги працівники гуманітарного центру Проліска – Харків. Під час видачи зимового взуття для осіб з інвалідністю у місті Вовчанськ, прийшла жіночка з інвалідністю з села Синельникове. І при оформленні документів ми дізналися склад її сім’ї… Родина складається з 11 людей. Ірина Сергіївна та її чоловік, Сергій Іванович, виховують разом 8 дітей, яких вони взяли під свою опіку з дитячого будинку. Також з ними проживає сестра Ірини Сергіївни. Крім того в подружжя є власна доросла донька, що мешкає окремо і вже виховує свою донечку.
Утримувати таку величезну родину ще й під час війни в прифронтовому селі – це надзвичайний щоденний героїзм звичайних людей, яким ми просто мусимо допомагати. Наступна зустріч з Іриною Сергіївною сталася вже в гостинній оселі дружньої сім’ї. Ми побачили великий, доглянутий двоповерховий будинок, на першому поверсі, де мешкають дівчатка та батьки, на другому – хлопчики. Наймолодшому з дітей 10 років, найстаршому – 17. Діти всиновлені від трьох різних родин, але зараз всі почуваються рідними братами та сестрами. На подвір’ї родина має літню кухню, де батько варить борщ у 12-літровій каструлі та інші страви не меньшого масштабу. Домогосподарство в родини теж чимале: город, свині, кролі, гуси, кури. Такий обсяг праці потребує цілодобового залучення всіх, проте результат очевидний – родина забезпечена продуктами харчування. Одразу відчувається, що в родині панують правила та традиції. Крім виконання домашньої праці, діти встигають вчитися, для онлайн-занять кожен має власний девайс. Батько, Сергій Іванович, до війни працював автоінструктором, мати, Ірина Сергіївна – перукаркою. Зараз вони більш зосереджені на дітях та господарстві.
Село Синельникове, де мешкає родина, перебувало в окупації, відстань до кордону з рф лише 12 км. Обстріли чутно й досі. Один з снарядів влучив на подвір’я, поруч з собачою будкою. Собака врятувався, на велике полегшення наляканих дітей. Однак, залишати рідний дім і все господарство вони не готові, бо це джерело їх існування, та й загалом – це все їхнє життя. Родину дуже підтримує, що вони є один в одного. Батьки навіть мріють взяти в родину ще дітей, але під час війни складно отримати на це дозвіл.
Команда гуманітарного центру «Проліска – Харків» надала на всю родину допомогу від UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні у вигляді речей першої потреби: матраци, подушки, ковдри, постільну білизну, набори гієни та сонячні лампи. Психологічна підтримка від наших психологів поповнила моральні ресурси родини. Діти були щиро вдячні, не приховували емоцій і запрошували наступного разу приїжджати на плов. Тож, тримаємо зв’язок!
