«МЕНІ ВЖЕ 88 РОКІВ, А Я ДОСІ ПАМ’ЯТАЮ ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ ТА ГОЛОДОМОР»

Кожного дня команда Гуманітарного центру Проліска – Дніпро, що працює за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, здійснює ранкові виїзди до транзитного центру до міста Павлоград, Дніпропетровської області. Щодня зустрічають евакуйованих людей з Донецької області, які несуть в собі тяжкий біль від втрачених домівок та життєвих викликів. Усі ці люди, по приїзду на місце, отримують від наших працівників всебічну гуманітарну допомогу.

Психологиня завжди може встановити контакт із людиною та надати їй можливість висловити все, що вона відчуває. Наші консультанти з питань захисту проводять особисті консультації, пояснюючи алгоритм отримання допомоги від Гуманітарної місії. Фахівці з соціального супроводу допомагають вирішувати юридичні питання, а дистриб’ютори гуманітарної допомоги забезпечують постраждалих непродовольчими товарами першої необхідності, щоб ніхто не залишився без підтримки.

На початку тижня, до транзитного центру прибула родина, яка розчулила наших працівників своєю цікавою, та в той же час сумною історією життя.

Катерина Павлівна, 1936 року народження, мешканка Мирнограда, що на Донеччині, розповіла свою історію:

«Мені вже 88 років, а я досі пам’ятаю Другу світову війну та Голодомор. Я родом з села Коханівка, Дніпропетровської області, але коли мати захворіла, в далеких 40-х роках, вона відправила мене до дідуся у селище Гродівка, що на Донеччині. Ось там я і зустріла першу війну в своєму житті. Я була ще зовсім маленькою. Мала б радіти життю і насолоджуватись дитинством. Згодом зустріла й післявоєнний Голодомор, спогади від якого в мене досі перед очима… Я бачила як від голоду люди їли одне одного з сусідніх будинків. Це були найстрашніші часи з мого життя. Ніколи не думала, що після більше ніж 80 років у себе вдома знову зустріну війну. Буду ховатися у підвалі під звуки страшних вибухів, які кожну хвилину начебто все ближче і ближче. Синочок мій старший помер, але ж навіть через ті кляті обстріли захоронити на сховищі не змогли, тому на городі і поховали… На щастя, нам з другим моїм сином все ж вдалося евакуюватися і ось ми тут, спілкуємось з вами. Зараз дивлюся на діточок і так мені шкода їх, що проживають такі часи. Проте навіть зараз я вірю в те, що все буде гаразд. Все погане мине і «настане весна». Головне – вірити в Бога, бо він все чує і завжди з нами! Я буду молитися за вас. Дякую вам за допомогу! Адже тепер маємо всі документи та дах над головою!»

Окрім психологічної допомоги та допомоги у вигляді непродовольчих товарів, фахівці «Проліски» надали пані Катерині та її сину Віктору супровід у відновленні карток платників податків у податковій службі, відкритті банківських карток у відділенні ПриватБанку, реєстрації як внутрішньо переміщених осіб у ЦНАП та оформленні грошової допомоги на проживання.

Також ця родина отримала допомогу в поселенні до одного з місць тимчасового проживання у місті Кам’янське, Дніпропетровської області та транспортування до нього.

Гуманітарна місія “Проліска” завжди там, де потрібна допомога!

Надання допомоги триває!