НЕ ЗАЛИШАЄМО В БІДІ – МЕШКАНЦІ НОВООЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ ГРОМАДИ ОТРИМАЛИ ЧЕРГОВУ ДОПОМОГУ ВІД «ПРОЛІСКИ»
«ПРОЛІСКА» ПРОДОВЖУЄ РЯТУВАТИ ЛЮДЕЙ З КУП’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ
Кожний день, відповідаючи на телефонні дзвінки співробітники гуманітарного центру Проліска – Кременчук, стикаються з різними життєвими ситуаціями людей, які звертаються за допомогою.
«Так було і в цей раз, – каже кейс-менеджер Анна. – Добрий день! Слухаю вас! Звісно, ми допоможемо вам!». І розпочалась робота. Виявилось, що пані Алла та її чоловік Андрій щойно переїхали в Кременчук. Обидва – особи з інвалідністю, пересуваються на протезах. Супроводжувані кейс-менеджером нові мешканці громади були зареєстровані за фактичним місцем проживання, отримали довідки ВПО та переоформили виплати.
Люди похилого віку, залишили все своє майно в Бахмуті, тому були забезпечені гуманітарною допомогою непродовольчими товарами побуту від UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, що дозволило їм створити на новому місці прийнятні умови для проживання. Для самостійного пересування наші підопічні потребували допоміжних засобів, які вони й отримали. Тепер пан Андрій радіє через те, що самостійно може ходити на вулицю.
Люди з інвалідністю, яким довелось перенести не одну стресову ситуацію та довгий шлях переміщення з місця на місце, вкрай потребували медичних послуг та обстеження. Транспортом гуманітарного центру в супроводі кейс-менеджера, вони відвідали лікарню та отримали їх в повному обсязі: уклали декларації із сімейним лікарем, здійснили обстеження та отримали призначення фахових лікарів. «Так, на даний час пані Анна та пан Андрій почуваються значно краще! – радіє кейс-менеджер Анна. – Але вони все одно не можуть обійтися без сторонньої допомоги».
Було вирішено відвідати Територіальний центр соціальної допомоги, де для пані Алли та пана Андрія оформили соціальну послугу догляду вдома. Нині вони мають соціального працівника, який допомагає їм в побуті. «Тепер у нас все добре! Ви наче наші ангели-охоронці. Вдячні вам за турботу, надані можливості та розуміння, що ми не самі!» – каже літня жінка.
А ми продовжуємо роботу і кожен ранок, як і завжди, починається з телефонного дзвінка з проханням по допомогу: «Слухаємо вас! Звісно, ми вам допоможемо!»
