КОЛИ БІЛЬ ТОРКАЄТЬСЯ ГРОМАДИ – МИ СТАЄМО ПОРУЧ

Новомиколаївка в Запорізькій області пережила важку ніч. Вибухи прийшли туди, де мали бути тиша й спокій. Постраждали домівки, двори, будівлі, що були частиною щоденного життя громади. Пошкоджено й приміщення селищної ради, вибиті вікна в музеї та на пошті — місцях, які зберігають пам’ять і зв’язок між людьми. Ця ніч забрала життя 68-річного чоловіка. 65-річна жінка дістала поранення. За кожною такою новиною — родина, сусіди, тиша, що довго не минає.

З самого ранку команда Гуманітарна місія “Проліска” за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні приїхала в Новомиколаївку, щоб бути поруч. Почути, підтримати, допомогти пережити перші найважчі години.

Одна домівка згоріла повністю. Інші — понівечені: вибиті вікна, пошкоджені дахи, стіни зі слідами вогню. У двоповерховому будинку постраждали квартири. Але попри все люди тримаються. Вони виходили назустріч, говорили про втрати, про страх, про те, як важко прийняти, що звичний дім більше не захищає.

Ми багато розмовляли. Пояснювали, підказували, заспокоювали. Особливо з літніми людьми — їм важливо, щоб хтось терпляче все пояснив, дивлячись в очі, без поспіху. Бо коли навколо руйнування, просте людське слово стає опорою.

Багато хто не готовий залишати свій дім, навіть коли небезпечно. Тут прожите життя, спогади, коріння. Цей вибір завжди важкий, і він потребує часу, довіри й підтримки.

Цього дня допомогу отримали 31 людина — для 14 родин ми передали будівельні набори та матеріали, щоб можна було хоча б частково полагодити оселі. 14 людей отримали теплі ковдри — просту, але таку потрібну річ після ночей, сповнених холоду й тривоги.

У такі моменти особливо відчуваєш: громада — це не будівлі. Це люди. Їхня здатність триматися разом, підтримувати одне одного і знаходити сили жити далі навіть після найважчих втрат. Ми поруч із Новомиколаївкою. Поруч у горі й у відновленні. Поруч, щоб підтримати.