Ще рік тому Тетяна Анатоліївна навіть у найстрашнішому сні не могла уявити, що опиниться в такій складній і страшній ситуації. Війна завдала їй багато страждань та болю, принесла біду в її родину, але вона не втрачає духу, робить усе, щоб жити далі, і сподівається тільки на краще.
Історія знайомства та допомоги Тетяні Анатоліївні почалася ще у жовтні 2024 року. Більшу частину свого життя жінка прожила в невеликому селі Куп’янського району Харківської області. Після звільнення села з’явилася надія на нове життя, але наближення лінії фронту знову перетворило мирне існування на недосяжну мрію. Обстріли, вибухи та страхи повернулися. У травні 2024 року під час чергового обстрілу снаряд вибухнув поруч із будинком Тетяни Анатоліївни. Вона отримала тяжкі травми та була терміново госпіталізована до Харкова, де їй провели складну операцію з ампутації ноги та руки. Після тривалого лікування жінка отримала статус людини з інвалідністю 1 групи та зробила спробу повернутися до свого дому. Але через наближення бойових дій, відсутність медичного догляду, ліків, інфраструктури та належних умов для проживання подальше перебування вдома стало неможливим. Родина вирішила організувати евакуацію.
У жовтні 2024 року після евакуації Тетяну Анатоліївну поселили в місце тимчасового проживання, і відтоді почалася її історія отримання допомоги. Зважаючи на її фізичний стан, супровід, підтримка та допомога у доступі до послуг і документів стали життєво необхідними.
Фахівці з надання соціальних послуг Гуманітарного центру
Проліска – Харків допомагали в оформленні статусу та виплат ВПО, отриманні дубліката картки платника податків, оформленні пенсійного посвідчення, отриманні допомоги від Пенсійного фонду України, гуманітарної та фінансової допомоги від організацій регіону, а також у пошуку сімейного лікаря та проходженні медичних обстежень і лікування. Крім того, жінці надали ліктьову милицю для зручності пересування.
Разом з тим, самостійне приготування їжі для Тетяни Анатоліївни було вкрай ускладненим, оскільки їй важко дістатися кухні без сторонньої допомоги. За підтримки УВКБ ООН у межах механізму Individual Protection Assistance (IPA) для Тетяни Анатоліївни були придбані кухонний комбайн та мультиварка, що надало можливість їй готувати їжу безпосередньо у кімнаті. Ця допомога стала не лише практичним рішенням, а й важливим елементом підтримки її самостійності. Завдяки цьому Тетяна Анатоліївна змогла відновити можливість піклуватися про свою родину, що позитивно вплинуло на її психоемоційний стан та надало впевненості у власних силах.