Багатостраждальна Красногорівка… Війна прийшла в це місто ще десять років тому, а саме 13 липня 2014 року. Тоді по ньому вперше масово й по великій території, прилетіли «Гради». Певний час Красногорівка навіть була окупована, але згодом звільнена 1-го серпня 2014 року.
До 24 лютого 2022 року, вісім років, Красногорівка жила всього за кілометр від лінії бойового зіткнення. Коли почалося повномасштабне вторгнення, обстріли міста почалися все частіше, а після захоплення Мар’їнки, в січні 2024-го, жити там стало зовсім неможливо.
«Немає ні світла, ні води. Вже магазини не працювали. Життя стало схожим на пекло. Ховатися немає де. Та ще і певні проблеми зі здоров’ям маю. Я залишилася одна. Тому прийняла рішення про евакуацію з міста», розповідає пані Валентина.
Волонтери евакуювали жінку з Красногорівки, а вже потім безоплатним евакуаційним рейсом Проліски вона дісталася до Дніпра. У місті працівники з соціального супроводу гуманітарного центру
Проліска – Дніпро, які працюють за підтримки
UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні, зустріли Валентину Василівну, допомогли їй поселитися у відповідному безкоштовному МТП, адже жінка має інвалідність з дитинства, у неї вади із зором.
Також, здійснили соціальний супровід жінки до банківської установи та допомогли отримати довідку з реквізитами банківського рахунку для надання її до управління соціального захисту населення. Також в управлінні соціального захисту населення оформили довідку ВПО та відповідні виплати, отримали талони на безкоштовне харчування для жінки. Після чого здійснили міжвідомче перенаправлення на партнера з метою отримання багатоцільової грошової допомоги Валентиною Василівною.
«Сердечно дякую вам за надану в скрутну хвилину допомогу і підтримку, що не залишили мене наодинці з моїми проблемами. Повага Вам і вдячність за небайдужість та доброту», – висловлює слова подяки пані Валентина.