ПРОЛІСКА ДОПОМОГЛА РОДИНІ З ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ СУТТЄВО ПОКРАЩИТИ УМОВИ ПРОЖИВАННЯ
ПРОЛІСКА ДОПОМОГЛА ПОСТРАЖДАЛИМ ЛЮДЯМ З НІКОПОЛЯ
Ранок у працівників Гуманітарного центру «Проліска-Конотоп» нерідко починається не з кави, а з тривожних телефонних дзвінків, зміст яких дуже схожий між собою: «В нас знову дуже гучно. Ви нам потрібні», – шепотів жіночий голос цього разу.
Тому лиш зажеврів світанок, команда «Проліски» вже була в дорозі. Адже допомога людям – це покликання. Не можливо пройти повз, не звернути увагу чи просто вдати, що нас це не стосується. Особливо коли чітко розумієш, що крім тебе ніхто цього не зробить, адже Гуманітарна місія «Проліска» приїздить в найгарячіші точки, де від обстрілів страждає мирне населення.
«Проліска» – це команда однодумців, яким не байдуже чуже горе та людські страждання. Тому не важливо це пізня ніч, чи ранок, йде дощ чи смалить неймовірна спека – фахівці гуманітарної місії завжди оперативно виїжджають на допомогу.
Того ж дня співробітниками Гуманітарного центру «Проліска-Конотоп» була здійснена видача матеріалів для екстреного ремонту житла та непродовольчих товарів в одному з населених пунктів Сумської області, де вже два роки не вщухають жорстокі обстріли. Допомогу від @UNHCR Ukraine — Агентство ООН у справах біженців в Україні отримали 36 домогосподарств, де мешкають 83 людини.
На жаль населення зменшується, залишаються найвідданіші рідному краю люди, все сподіваючись, що колись цвітуче місто, а зараз примара перетвориться знову на милий та спокійний дім.
А поки що частіше трапляються такі історії, що вибиті шибки навіть нікому затулити. Як у старенької бабусі, яка залишилась одна з вибитими вікнами, бо через часті обстріли сусіди переїхали, а більш спокійні райони міста. І вже майже не сподівалась, що по її хаті не гулятимуть холодні протяги і все перепитувала : «Хлопці, що правда заб’єте? Дівчатка, так, а це точно безкоштовно, бо в мене немає чим заплатити». Після всіх пережитих жахів не вірила вона в безкорисну людську допомогу.
Єдиним захистом і допомогою для старенької були ікони, наліплені на понівечені вікна. Ми поїхали, а бабуся ще довго стояла біля паркану і махала нам вслід. І наш девіз «Проліска нікого не залишає у біді» – вже стає життєвим кредом.
#Проліска #Сміливілюди