БІЛЕНЬКЕ: ПІД АТАКОЮ, АЛЕ З ПІДТРИМКОЮ
РАЗОМ КРІЗЬ ВТОМУ: ПРОСТІР ДЛЯ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ КРОЛЕВЕЦЬКОЇ ГРОМАДИ
У Донецькій області продовжує свою нелегку, але таку важливу роботу команда Гуманітарна місія “Проліска”. Наші команди щоденно ризикують власним життям, вивозятючи з прифронтових зон тих, хто не може врятуватися самостійно. Кожен рейс – це історія болю, але й неймовірної мужності, теплоти та надії.
14 квітня з Костянтинівки вдалося вивезти п’ятьох людей. Двоє – літні люди, знайшли тимчасовий притулок у шелтері Дружківки. Одна з них була монахиня, яка через хворобу ледве рухалася. Жінку перемістили у спеціалізований медичний транспорт у супроводі медичного персоналу, який довезе до рідних на Полтавщині. Її очі, наповнені сльозами, казали більше за будь-які слова: “Дякую, що не кинули…” Ще троє вирушили до Добропілля, а звідти – далі, у Павлоград.
З села Зоря вдалося забрати трьох. Серед них – самотня жінка, яка через інвалідність ледве вийшла з дому. Спочатку її розмістили у Дружківці, а потім спецтранспортом відправлять до центру “Океан Добра”. Поряд із нею – подружня пара: чоловік з інвалідністю та його дружина. Вони тримаються один за одного, немов останній якір у цій бурі. Незабаром на сім’ю чекає Рівне, де живуть їхні родичі.
Четверо з евакуйованих – люди з особливими потребами, ті, кого війна вражає найжорстокіше. Без допомоги вони просто не вижили б.
Але “Проліска” не лише рятує – вона дарує віру. Віру в те, що навіть у найстрашніші часи знайдуться ті, хто не пройде повз чиїсь страждання. Хто під обстрілами везе немічних, хто годує, обіймає, говорить: “Ви не самі”.
Це не просто евакуація. Це – акт любові. І кожна врятована душа – нагадування: добро завжди сильніше за війну.
