Попри складні життєві обставини та близькість до кордону, люди продовжують триматися. Кожна така зустріч — це не просто розмова, а місце, де можна відчути підтримку, тепло й розуміння. Цього разу при вході в Місце компактного проживання для людей ВПО нас зустрів не лише щирий погляд учасників, а й солодкий аромат свіжоспечених пасок — як нагадування про дім, який живе в серці.
Групу підтримки провели психологині
Проліска – Конотоп, і тема була дуже близькою кожному — «Життя після змін: як прийняти нову реальність». Ми говорили про те, як жити далі, коли минуле вже не повернути, а нове — ще таке незрозуміле. Психоедукація, вправи на саморегуляцію, діалог — усе це допомагало знайти внутрішню опору.
Малювали свою сім’ю у вигляді квітів — різнобарвних, ніжних, але стійких. І в кожному малюнку — надія, любов і бажання знову розквітнути, навіть після бурі. Це була справжня терапія кольором і серцем.
Ми сміялися, мовчали, ділилися важким і теплим — і в цьому була справжня сила. Сила спільноти, яка тримає.
Дякуємо всім, хто прийшов, довірився, був щирим. Разом — можемо більше. Разом — ми вже на крок ближче до внутрішнього спокою.